Валеріана

VALERIANAE RHIZOMATA CUM RADICIBUS

Маун-трава, котяча трава, котячий корінь, булдир’ян, овер'ян, мар’ян, мяун, земляний або котячий ладан, глухий серпи, гарячкова трава, очної корінь.

Валеріана
ПРАТ «ЛІКТРАВИ»
Валеріана ✔️ Користь ✔️ Лікувальні властивості ✔️ Корінь валеріани - опис ✔️ Застосування в медицині

Опис

Валеріана лікарська є збірним видом, який об'єднує біля 30 близьких різновидів даної рослини. Між собою вони відрізняються незначними морфологічними особливостями. Всі різновиди використовуються в лікувальних цілях і підходять для заготівлі сировини. Багаторічник досягає у висоту 0,6-1,5 м. Його кореневище — коротке, часто порожнисте, з безліччю ниткоподібних додаткових корінців, серцевина — пухка. Довжина кореневища сягає 4 см, товщина — 3 см. Стебло валеріани — прямостояче, ребристе, вкрите супротивним непарноперистим листям. Воно формується на другий рік життя рослини. Ближче до суцвіття стебло розгалужується. Квітки валеріани зібрані в пучки або волоті, виділяють солодкуватий аромат. Їхнє забарвлення може варіюватися від білого до фіолетового кольору. Рослина плодоносить дрібними сім'янками з летучками. Цвісти валеріана починає з другого року. Коріння рослини схильне накопичувати корисні макро- і мікроелементи. До них відносяться бор, селен, залізо. На відміну від більшості рослин, коріння валеріани не накопичує кобальт і кадмій при техногенному забрудненні середовища.

Склад

Валеріани кореневища з корінням містять ефірну олію — 0,5-2%, дубильні речовини, а також алкалоїди, цукри, органічні кислоти. До складу ефірної олії входить ефір борнеоловий та ізовалеріанова кислота. Речовина включає в себе вільну валеріанову і валеренову кислоту, борнеол. Всього в ефірному маслі багаторічника присутні більше 70 компонентів, багато з них — у незначній кількості.

Фармакологічна дія

Коріння і кореневища рослини мають седативний ефект — заспокоюють центральну нервову систему і пригнічують її збудливість. Препарати, отримані з валеріани, сприяють зниженню артеріального тиску і покращують діяльність серцево-судинної системи. Їх вживання надає слабкий жовчогінний ефект і стимулює роботу залоз шлунково-кишкового тракту. Валеріана — природний спазмолітик, тому використовується для зниження скорочень гладком'язових органів.

Чернігівська область

Регіони проростання лікарської рослини

  • Чернігівська область

Зміст

Валеріана лікарська - загальна інформація

Валеріана лікарська (котяча трава, булдир’ян, котячий корінь, маун) — багаторічна трав'яниста рослина з роду жимолостевих, коріння і кореневища якої використовуються в лікувальних цілях. Трава має яскравий специфічний запах. Підземна частина рослини застосовується в якості седативного засобу в фармакології.

Валеріана лікарська росте у вологих місцях — рослина зустрічається в заплавах річок, на вологих луках, поблизу боліт, у ярах. Багаторічник також росте в чагарниках. Рослина поширена в лісовій та лісостеповій зоні європейської частини СНД, а також на півдні арктичної зони. В Україні валеріана зустрічається в Чернігівській області.

Заготівля сировини

Для лікувальних цілей використовують коріння і кореневища рослини. Їх заготовляють, коли підземна частина валеріани буріє — з липня по жовтень. У цей період валеріана позбавляється більшості насіння і її стебло легко відрізняється від інших, схожих рослин. Також можлива заготівля сировини ранньою весною. Кореневище підкопують і виймають із землі, очищають від ґрунту, попередньо відокремивши від стебла. Потім його промивають холодною водою. 

Важливо стежити за тим, щоб коріння не пробуло у воді довго, так як воно може втратити активні речовини. Зібрану сировину залишають на свіжому повітрі, щоб підв’ялити — протягом 1-2 днів. Після цього коріння сушать під навісом або в сушарці. Температура при цьому не повинна перевищувати 35-40 ℃. Сировину зберігають у щільно закритих ємностях або в паперових пакетах.

Валеріана: користь для організму

Валеріана застосовується при лікуванні неврозів, безсоння, мігрені, гіпертонії та істерії, гіпертиреозу. Лікарські засоби з неї використовуються для зняття спазмів органів шлунково-кишкового тракту. Їх застосовують для поліпшення стану жінок під час припливів у клімактеричний період. Як допоміжний засіб валеріана призначається при лікуванні нейродермітів. Незважаючи на седативні властивості і здатність пригнічувати центральну нервову систему, препарати з неї не погіршують психомоторні функції.

Валеріана: протипоказання

Тривале застосування ліків з валеріани може викликати побічні дії. Вони включають порушення роботи шлунково-кишкового тракту у вигляді закрепів, нудоти. Можуть настати запаморочення, депресія, сонливість, загальмованість, втрата працездатності. У деяких хворих на гіпертонію препарати з цієї рослини можуть викликати збуджений стан, провокувати тяжкі сновидіння. 

Не можна вживати валеріану людям з підвищеною чутливістю до даного компонента, а також тим, хто страждає на депресію, пригнічений стан ЦНС. Не рекомендується приймати будь-які лікарські засоби з рослини при хронічному ентероколіті та гломерулонефритах. 

Дія і застосування кореневищ валеріани

Механізм дії валеріани охоплює не тільки центральну нервову систему. Через неї лікарська рослина впливає на серце, нормалізує його роботу. Речовини, що містяться у корінні рослини, нейтралізують дію кофеїну на організм, також ефірне масло рослини підсилює дію снодійних засобів. 

Борнеол, що міститься в препаратах з валеріани, покращує коронарний кровообіг, зменшує стрес і втому організму, стимулює травлення. При цьому заспокійливий ефект від прийому ліків на основі рослин виражається повільно і плавно, нормалізує психоемоційний фон.

Кореневища валеріани в косметології

За рахунок борнеолу в складі кореневищ та коренів валеріани лікарської настої та екстракти з неї мають протизапальну, антисептичну й протимікробну дію. Це дозволяє використовувати рослину в косметології для позбавлення від подразнень, підвищеної чутливості шкіри, висипань. Валеріана виступає також засобом від лупи, випадання волосся і ранньої сивини.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
5. Valeriana Officinalis: огляд традиціонального використання, фітохімії та фармакології. Дослідження станом на 2018 рік. Джерело: Researchgate.net

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Дата публікації:

Оновлено: 12.04.2021

Згорнути

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.