Лопух справжній
Arctium lappa L.
Реп’ях, липух
Описание
Лопух — рослина з великим, широким листям і м'ясистим стрижневим коренем. Його довжина сягає 60 см. Корінь має сіро-буре забарвлення зовні, серцевина відрізняється блідо-сірим кольором. У перший рік лопух великий утворює розетку листя. На другий рік виростає високе розгалужене стебло. Висота дворічної рослини не перевищує 1,5-2 м. Листя лопуха — почергове, яйцевидне або серцеподібне, росте на черешках. Рослина викидає трубчасті квітки, зібрані в кошики діаметром 30-40 мм. Дозрілі сім’янки мають гачки, які дозволяють їм зчіплюватися з різними поверхнями. Розмір сім'янки — 5-6 мм. Цвітіння лопуха великого припадає на липень-серпень, плоди дозрівають у період з серпня по вересень.
Состав
У корені лопуха встановлено високий вміст інуліну — до 45%, а також ситостерину, аскорбінової і кавової кислот, смол, слизу, алкалоїдів, дубильних і гірких речовин, ефірних і жирних олій. У листі рослини також присутні ефірні масла, дубильні речовини і слиз. У плодах лопуха містяться лігнанові глікозиди.
Фармакологические свойства
Корінь лопуха у складі препаратів використовується для регуляції обміну речовин. Лікарські засоби на його основі застосовуються для очищення крові, нормалізації рівня цукру в крові при діабеті. Похідні рослини чинять сечогінну, жовчогінну й потогінну дію на організм. Препарати з лопуха мають здатність стимулювати відновлення та регенерацію тканин.
Лопух великий - загальна інформація
Лопух — дворічна рослина з родини айстрових. У лікувальних цілях використовується як надземна частина, так і його коріння. Входить до складу лікарських та косметичних засобів, численних зборів і БАДів.
Хімічний склад і біологічна дія
Кореневища лопуха, заготовлені в осінній період, мають високу концентрацію інсуліну в складі - до 50%. Коріння рослини весняної заготівлі містять значно меншу кількість інуліну - не вище 17%. У цій частині лопуха виявлено ефірну та жирні олії, флавоноїди, арктиїн, ряд органічних кислот - яблучну, кофеїнову, лимонну, дубильні речовини та слиз.
Заготівля сировини: збирання, сушіння та зберігання
Як лікувальна сировина використовуються всі частини лопуха. Найчастіше заготовляють коріння рослини. Головну цінність представляють соковиті та м'ясисті коріння лопуха першого року вегетації.
Заготівля коренів
Кореневища рослини, яка ще не цвіла, викопують у вересні-жовтні. Заготівлю коренів дворічного лопуха проводять ранньою весною. Після видалення ґрунту та зовнішньої кори зрізують стебло лопуха й промивають сировину. Очищені та підготовлені коріння розрізають на частки по 10-15 см. Сушка сировини проводиться на свіжому повітрі або в провітрюваному приміщенні. Якщо додаткова сушка проводиться в сушильній камері, необхідно підтримувати температуру +45-50℃.
Заготівля листя та плодів
Листя лопуха заготовляють у період його цвітіння. Кошики зрізають і сушать у прохолодному місці, далеко від сонячних променів. Плоди збирають у міру дозрівання та сушать природним способом, у тіні й при наявності вентиляції.
Лікувальні властивості та використання в медицині
Лопух справжній застосовується як зовнішньо, так і внутрішньо. Його використовують у лікуванні широкого спектра захворювань:
- як сечогінний засіб — при хворобах нирок і набряках;
- як жовчогінний засіб — при захворюваннях шлунково-кишкового тракту;
- як жарознижувальний і потогінний засіб — при інфекційних простудних захворюваннях;
- як протидіабетичний засіб — при підвищеному рівні цукру в крові;
- як протизапальний засіб — при шкірних захворюваннях, подагрі, ревматизмі, остеоартрозі.
Відвари з коріння лопуха використовуються в лікуванні порушень обміну речовин — при каменях у нирках і жовчному міхурі, діабеті, суглобовому ревматизмі, подагрі, відкладенні солей. Позитивна дія рослини відзначена при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки — для лікування захворювань застосовують відвар з кореня лопуха. Для профілактики молоде листя рослини можна додавати в супи, борщі чи салати.
Плоди лопуха використовуються під час лікування дисфункції шлунково-кишкового тракту — при геморої, запорах. Зовнішньо й всередину лопух великий використовують для усунення грибкових захворювань, вугрів, висипань і нагноєнь, лишаїв, у лікуванні екземи і при шкірній сверблячці. Свіже листя лопуха можна подрібнити й прикладати до гнійних ран, місць, уражених артритом або артрозом. Компреси також можна застосовувати при головних болях і радикуліті.
Лопух і його користь
Речовини, які містяться в лопуху великому, сприяють виведенню токсичних речовин із кровотоку. Застосування лікарських засобів на основі цієї рослини дозволяє поліпшити загальне самопочуття. Коріння та листя лопуха допомагають знизити кількість запальних маркерів при остеоартриті, так як містять антиоксиданти. Протизапальний ефект лопуха дозволяє застосовувати його при лікуванні шкірних хвороб — екзем, псоріазу, акне, а також при відновленні шкіри після опіків.
Високий вміст інсуліну в корені лопуха робить його одним з ефективних протидіабетичних засобів. Речовина покращує вуглеводний і ліпідний обмін, стимулює вироблення організмом інсуліну. В свою чергу, інсулін сприяє швидкому засвоєнню глюкози. Також інсулін виступає ефективним пребіотиком, нормалізує мікрофлору кишечника, тому може використовуватися при дисбактеріозі. За рахунок даної речовини поліпшується робота печінки й знижується рівень холестерину. Інсулін забезпечує краще засвоєння кальцію і зміцнює імунітет. Завдяки прискоренню обміну речовин лікарські засоби на основі кореня лопуха можуть застосовуватися для зниження ваги — після консультації з лікарем.
Лопух: протипоказання
Не рекомендується використовувати лікарські засоби з лопуха довго та у великих обсягах. Від вживання рослини варто утриматися дітям до 14 років, вагітним, жінкам, які планують вагітність, людям, що страждають від зневоднення і тим, хто вживає діуретики або страждає від алергії на ромашку або хризантеми.
Лопух у косметології
Користь рослини помічена при регулярному полосканні волосся відваром із кореня лопуха. Діючі речовини в кореневищі стимулюють ріст волосся, покращують його структуру. З цією метою також використовують похідний засіб із рослини — реп'яхову олію. Для зниження надмірної активності сальних залоз застосовуються компреси на відварі з кореня.
За матеріалами:
- Гродзінський А. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. — К: Українська енциклопедія, 1992. — 564 с.
- Кобзар А. Я. Фармакогнозія в медицині. — К: Медицина, 2007. — 544 с.
- Турова А. Д., Сапожникова Э. Н. Лекарственные растения СССР и их применение. — М.: Медицина, 1984. — 304 с.
- Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісаков Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Xарків: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. — 704 с.
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.