Суданська троянда

Hibiscus sabdariffa

Гібіскус, чай каркаде

cуданська троянда, гібіскус
ПРАТ «ЛІКТРАВИ»
Суданська троянда: лікувальні властивості, опис, використання в медицині

Опис

Суданська троянда — це чагарник, висота якого може сягати 3,5 м. Стебло й листя зелені, з червонуватим відтінком. Листки гладенькі, мають зубчастий край та овальну нижню частину. Квітки червоні, 7–10 см у діаметрі. Плід — коробочка із 3–4 світло-коричневими насінинами.

Склад

Квітки суданської троянди містять 30–50 % органічних кислот: гібіскусову (15 %), лимонну (15–30 %), яблучну (2–9 %), винну (8 %), аскорбінову (0,08–0,1 %); полісахариди (15 %), амінокислоти (10 %), пектини (2 %), флавоноїди та антоціани (1,5 %), мінеральні речовини, вітаміни.

Фармакологічна дія

Для квіток суданської троянди характерні антиоксидантні, протизапальні, гіпотензивні, спазмолітичні, відхаркувальні, капілярозміцнювальні, гіпохолестеринемічні властивості. Також вони виявляють жовчогінний, діуретичний, послаблювальний та антигельмінтний ефекти.

Зміст

Загальна інформація

Суданська троянда (Hibiscus sabdariffa), або гібіскус, — один із представників роду Гібіскус родини Мальвових. За різними підрахунками, до багаточисельного роду Гібіскус належить від 150 до 300 видів рослин. Серед них зустрічаються дикорослі й культивовані, листопадні й вічнозелені, чагарники й дерева.

Вважається, що гібіскус був відомий ще в 16 столітті, а в 17 — з’явився на території Південно-Східної Азії. Сьогодні рослина розповсюджена в Америці та Центральній і Східній Африці. В промислових масштабах її вирощує Судан, Мексика, Китай, Таїланд, Шрі-Ланка.

В Україні найбільш поширений гібіск сирійський — Hibiscus syriacus. Його здавна культивують на Закарпатті та на півдні Степу. Як кімнатну рослину висаджують Hibiscus rosa-sinensis, відомий під назвою китайська троянда. На півдні країни для вживання в їжу вирощують гібіск їстівний — Hibiscus esculentus.

Біологічні особливості

Суданська троянда — рослина короткого світлового дня. Оптимальна температура повітря для неї — від +20 до +30 °C. Заморозків гібіскус не переносить, тому зустрічається лише в тропічних регіонах.

Найкраще суданська троянда розростається на добре зволожених ґрунтах: на заплавних луках в Америці рослина утворює цілі зарості, рясно вкриті квітами.

Ботанічна характеристика

Гібіскус — вічнозелений розгалужений чагарник. Його висота може досягати 3,5 м.

Листки рослини виглядають декоративно: вони мають зелений колір, але з різними відтінками — від рожевого до бордового. Зверху листя гладеньке, із зубчастим краєм; нижня частина овальна.

Гібіскус примітний великими квітками з товстими червоними пелюстками. Тримаються вони на короткій квітконіжці. Їхній діаметр — від 7 до 10 см.

Зовні квітки червоно-фіолетового кольору, а всередині — темно-пурпурові. В основі пелюсток знаходиться жовта, а рідше — коричнева пляма.

Чашечки червонуваті або зеленуваті. Після цвітіння вони змінюють колір на світло-червоний і збільшуються, стають соковитішими. Плід — коробочка, що розпадається на 5 стулок. У коробочці містяться 3–4 дрібні насінини довжиною 3–5 мм. Насіння опушене, світло-коричневе.

Лікарська сировина

Офіцинальна лікарська сировина суданської троянди — чашечки та підчаші.

У нижній частині чашечки чашолистки зрослися і повторюють форму глечика. А у верхній частині вони розходяться — і утворюється 5 загострених, відігнутих назад зубців. Їм властива опукла середня жилка, яка трохи виступає назовні, та великий нектарник діаметром близько 1 мм.

Підчаша — це 8–12 невеликих листочків, зрощених з основою чашечки.

І чашечка, і підчаша м’ясисті, легко розділяються на частини, мають від яскраво-червоного до насичено-пурпурового колір.

Заготівля сировини

Гібіскус цвіте у вересні. Залежно від країни вирощування цей період продовжується й у наступні місяці. Коли цвітіння завершується, в чашечок розпочинається активний ріст: вони стають м’ясистими, а їхні розміри збільшуються в кілька разів.

У період, коли гібіскус плодоносить, розпочинається заготівля його лікарської сировини — чашечок і підчашечок.

Дозрілі чашечки зрізають із куща за допомогою ножиць. Незрілі — залишають ще достигати. Протягом сезону збір лікарської сировини відбувається кожні 10 днів.

Після збору відокремлені від насіннєвих коробочок оцвітини розкладають і сушать під накриттям. Їм потрібен доступ свіжого повітря, але водночас хороший захист від сонячних променів (під їхньою дією цілющі властивості сировини можуть знижуватися).

Лікувальні властивості

Як у науковій, так і народній медицині з лікарською метою використовують різні частини суданської троянди: плоди, квітки, листя, корені.

До Державної фармакопеї України і до Європейської фармакопеї включені чашечки й підчаші.

Хімічний склад

Квітки суданської троянди мають насичений хімічний склад, що визначає їхні широкі лікувальні можливості. У першу чергу він представлений різноманітними органічними кислотами. Їхній вміст становить від 30 до 40 %. З них займає:

  • 15 % — гібіскусова;
  • 15–20 % — лимонна;
  • 2–9 % — яблучна;
  • 8 % — винна;
  • 0,08–0,1 % — аскорбінова.

З інших кислот у рослині також наявні:

  • фенолкарбонові, з яких 1,5 % — О-кумарова, 0,6 % — N-кумарова, 0,24 % — ферулова;
  • гама-ліноленова;
  • оксіянтарна;
  • гідроксилимонна.

Крім того, до складу суданської троянди входять:

  • антоціани і флавоноїди (кверцетин, мірицетин, гібісцетин, гібісцетрин, гіссіпетин, антоціанин, глюкозид гібісцин, глюкозиди дельфінідину й ціанідину);
  • фітостероли;
  • амінокислоти (з них 6 незамінних, у тому числі аргінін, аспарагінова та глутамінова кислоти).

Містяться в чашечках і полісахариди: водорозчинні — 8,0 %, зокрема пектин — 2,4 %, геміцелюлоза — 1 %, а також мікро- та макроелементи (калій, кальцій, магній, залізо, марганець, мідь, селен), вітаміни.

Застосування в медицині

Увесь комплекс активних речовин суданської троянди виявляє антиоксидантні й протизапальні властивості, сприяє усуненню спазмів і зниженню артеріального тиску.

Полісахариди, на які багата суданська троянда, виконують функцію природного імуномодулятора: вони активізують захисні сили організму й запобігають інфекційним захворюванням. Крім цього, такі речовини виявляють гіпотензивні властивості, сприяють зменшенню в’язкості крові, надають жовчогінний і діуретичний ефект, стимулюють перистальтику кишечника.

Препарати суданської троянди успішно використовують як для профілактики, так і для лікування циститів, а також захворювань верхніх дихальних шляхів:

  • ларингіту;
  • бронхіту;
  • трахеїту;
  • фарингіту.

Настій із квіток гібіскусу вживають як відхаркувальний і капілярозміцнювальний засіб. Також він зменшує вироблення і знижує рівень холестерину.

Квітки суданської троянди чинять м’яку послаблювальну дію, тож їх використовують у випадку закрепів, пов’язаних зі зниженням рухової активності кишечника. Ефективні вони і проти гельмінтів.

Зважаючи на здатність підсилювати секрецію шлункового соку, препарати квіток гібіскусу не варто вживати при таких проблемах, як підвищена кислотність шлунка чи виразка.

Пелюстки й чашечки суданської троянди — складова чаю каркаде. Він володіє заспокійливим ефектом, знижує тиск, знімає спазми. Також каркаде властиві протизапальна, гепатопротекторна, сечогінна й жовчогінна дія.

Квітки гібіскусу входять до складу препаратів, що сприяють нормалізації процесу травлення і схудненню. Зокрема, пелюстки суданської троянди є у складі зборів від компанії «Ліктрави» — «Грація» і «Грація плюс».

Комплекс біологічно активних речовин, що міститься в цих фіточаях, покращує травлення, стимулює моторику товстого кишечника і чинить позитивний вплив на антитоксичну функцію печінки.

За матеріалами:

  1. Гродзінський А. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. — К: Українська енциклопедія, 1992. — 564 с.
  2. Большой энциклопедический словарь лекарственных растений: учебное пособие / под ред. Г. П. Яковлева. — 3-е изд., испр. и доп. — Санкт-Петербург: СпецЛит, 2015. — 759 с.
  3. Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісаков Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Xарків: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. — 704 с.
  4. Фармакогнозія: підручник для студентів ВНЗ / В. С. Кисличенко, І. О. Журавель, С. М. Марчишин та ін.; під ред. проф. В. С. Кисличенко. — Х.: НФаУ: Золоті сторінки, 2015. — 736 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Дата публікації:

Оновлено: 10.06.2020

Лікарські рослини й фітозбори, згадані в матеріалі

Інші рецепти для здоров'я

Всі рецепти

Інші статті

Всі статті
Згорнути

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.