Зміст
Загальна інформація
Пустирник належить до багаторічних рослин родини Губоцвітих. У медицині застосовуються окремі сорти пустирника: трава пустирника звичайного (серцевого) та п’ятипалого. Дія інших видів недостатньо вивчена.
Росте на території України, Білорусі, Європи, більшої частини Росії, на Близькому Сході та у Центральній Азії. Культивується у багатьох країнах. Часто вирощується на присадибних ділянках, оскільки є невибагливим. Надає перевагу узбіччям доріг, ровам, лугам, часто росте на берегах річок, руїнах будинків та пустирях, тому й отримав таку свою назву. Розмножується насінням.
Заготівля сировини
Заготівля пустирника відбувається з середини червня до кінця серпня — у період цвітіння рослини. Під час збору зрізають верхні частини товщиною до 0,5 см та довжиною близько 40 см з листям та квітками. Сушать сировину в тіні або у приміщенні з хорошою вентиляцією. Пустирник розкладають тонким шаром (за умови періодичного перемішування) чи сушать у підвішеному вигляді. Лікувальні властивості висушеної сировини зберігаються до трьох років.
Лікувальні властивості
Історична довідка
Трава пустирника широко застосовувалась у Середні віки, потім була забута. Тільки у кінці XIX століття її почали використовувати як лікарський засіб при хворобах серця. У 30-ті рр. ХХ століття трава пустирника почала замінювати собою валеріану, перш за все, завдяки дослідженням професора М. В. Вершиніна. Було встановлено, що за седативною дією пустирник у 1,5 рази ефективніший за валеріану лікарську.
Дія та застосування трави пустирника
У результаті досліджень доведено, що трава пустинника стабілізує серцевий ритм та зміцнює міокард, виявляє спазмолітичну та протисудомну дію, знижує тиск, рівень холестерину в крові, вміст глюкози, піровиноградної та молочної кислот, стабілізує білковий обмін та виводить зайві жири.
Пустирник ефективний для лікування шлунково-кишкових захворювань, особливо при шлункових спазмах та катарах товстого кишківника. Має сечогінні, протизапальні та відхаркувальні властивості.
Трава пустирника заспокійливо діє при нервових розладах, безсонні, істерії, психастенії, вегетосудинній дистонії, тиреотоксикозі.
Окрім того, пустирник сповільнює і стабілізує серцевий ритм, посилює скорочення міокарду при тахікардії, ішемічній хворобі серця, міокардиті, кардіосклерозі та стенокардії, серцевій недостатності 1–3 стадії. При цих захворюваннях, окрім внутрішнього прийому, доречні ванночки для ніг із настоєм трави пустирника.
Пустирник знижує тиск при гіпертонічній хворобі 1–3 стадії: для цього приймають гарячі ванни з настоєм рослини. При гіпотонії, навпаки, ванни мають бути холодними.
Трава пустирника в гінекології призначається під час клімактеричного синдрому та при хворобливих і нестабільних місячних.
У гастроентерології рослина застосовується при спазмах шлунку, метеоризмі, неврозах кишківника.
Трава пустирник у народній медицині додатково використовується під час маткових кровотеч, при набряках, коліті, гастриті та застудних захворюваннях, застарілому кашлі, серцево-судинних захворюваннях, базедовій хворобі, епілепсії. Насінням лікують глаукому.
Як загальнозміцнювальний та заспокійливий засіб застосовується при хореї, туберкульозі та хлорозі.
Пустирник не є універсальним лікарським засобом. Його трава може принести не лише користь, а й шкоду. Основне протипоказання: трава пустирник при грудному вигодовуванні може нашкодити дитині, оскільки містить алкалоїди. З тієї ж причини пустирник не призначають дітям до 5 років.
Трава пустирника в косметології
Пустирник застосовують для лікування шкіри обличчя від прищів, вугрів, розширених пор та підвищеної жирності.
Трава пустирника для волосся застосовується як окремо, так і у складі зборів. Настій пустирника зменшує жирність волосся та шкіри голови, усуває неприємний запах. У складі зборів найчастіше застосовується для зменшення випадіння та покращення росту волосся.
За матеріалами:
1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.
