Меліси трава

Melissae herba

М’ята лимонна

Лікувальні властивості і опис рослини меліса
ПРАТ «ЛІКТРАВИ»
Меліса трава: користь, лікувальні властивості, опис рослини

Опис

Меліса лікарська - багаторічна трав'яниста ефіроолійна рослина з приємним лимонним запахом. Стебла чотиригранні, гіллясті. Квітки неправильні, білого кольору.

Склад

Трава меліси містить олію ефірну (0,05-0,33 %, в складі якої є цитраль, ліналоол, гераніол, цитронелал, мірцен, альдегіди), речовини дубильні (до 5 %), гіркота, слиз, органічні кислоти (бурштинову, кавову, хлорогенову, олеанолову та урсолову), цукри (стахіоза), солі мінеральні

Лікарські рослини й фітозбори, згадані в матеріалі

Фармакологічна дія

Виявляє спазмолітичну, болезаспокійливу, гіпотензивну, заспокійливу, сечогінну, вітрогінну, бактерицидну дію, покращує травлення, сповільнює частоту дихання, сприяє сповільненню серцевих скорочень, зменшує напругу гладеньких м’язів кишечнику, стимулює виділення травних ферментів.

Житомирська область Хмельницька область

Регіони проростання лікарської рослини

  • Житомирська область
  • Хмельницька область

Зміст

Загальна інформація

Меліса - рослина, яка є джерелом лікарської сировини. Її використовують як седативний, болезаспокійливий, жовчогінний засіб. З трави меліси готують відвари, настої, чаї, спиртові настоянки, примочки, ванни і компреси.

Віночок квітки може бути світло-фіолетового, бузкового, білого, жовтого або рожевого кольору. З'єднані квітки в мутовки, розташовані у верхній частині стебла в листових пазухах. Стебло і листя помітно опушені. Квітне меліса протягом усього літа, плоди дозрівають восени.

Надає перевагу несильно зволоженому ґрунту, може рости на піщаних землях. У заболоченій місцевості часто уражається грибком та гине.

Росте на лісових галявинах, уздовж доріг, на сухих берегах річок і струмків, у сільській місцевості. Трава меліси активно культивується у промислових масштабах, висаджується на присадибних ділянках з лікарською та декоративною метою.

Ботанічна характеристика

Меліса є багаторічною трав'янистою рослиною з сімейства ясноткових. Висота трави досягає 30-150 см. У меліси стебло пряме, що розгалужується. У перетині стебло чотиригранне. Покриває рослину супротивне черешкове листя серцеподібної або яйцевидної форми. Квітки меліси дрібні, їхнє забарвлення варіюється від білого до світло-фіолетового кольору. Вони формують мутовки в пазухах листків на верхівці рослини. Плід представляє собою чотири яйцеподібних світло-коричневих горішки.

Заготівля сировини

Мелісу збирають на початку цвітіння, зрізуючи верхню частину рослини разом з листям. Залишають не менше 10 см стебла. Заготівля проводиться після обіду, у суху, сонячну погоду. Допускається помірне обрізання молодих пагонів: меліса продовжує після цього рости та цвісти. Невибаглива в сушінні, можна висушувати на відкритому повітрі, у приміщеннях з постійним доступом повітря, розкладати на підлозі або розвішувати пучками. Необхідно берегти сировину від потрапляння прямих сонячних променів та перемішувати. Готова трава меліса зберігається в сухих, добре вентильованих приміщеннях, у звичайному або подрібненому вигляді. Зберігає лікувальні властивості протягом 1 року.

Заготівля рослини проводиться в період цвітіння після обіду в суху сонячну погоду. Для лікарських цілей зрізають верхню частину меліси разом із листям. Не менше 10 см стебла залишають над поверхнею. Сушать сировину на відкритому повітрі або в провітрюваному приміщенні, розкладаючи тонким рівномірним шаром. Можна розвішувати мелісу пучками при сушінні в приміщенні. Термін придатності готового збору - один рік. Готову сировину подрібнюють або зберігають цілою.

Лікувальні властивості та застосування меліси

Меліса (трава) знижує тиск, сповільнює дихання і серцевий ритм. Відомі її потогінні, заспокійливі, протигрибкові та бактерицидні властивості. Виявляє спазмолітичну, в’яжучу, гіпоглікемічну, сечогінну, жовчогінну, протизапальну, легку снодійну та болезаспокійливу дію.

Меліса зміцнює нервову систему, посилює слиновиділення, покращує обмін речовин, апетит, діяльність травної системи. Сприяє оновленню лімфи і крові, допомагає при головному болю.

Трава меліса використовується для лікування нервових, серцево-судинних, шлунково-кишкових захворювань, при здутті живота, закрепі, метеоризмі. Допомагає при подагрі, недокрів'ї, хворобах ясен, запамороченнях, шумі у вухах та загальній слабкості.

Корисні властивості меліси роблять її засобом для схуднення. Чай з рослини допоможе поліпшити метаболізм, виведе зайву рідину і послужить легким проносним. Седативні та спазмолітичні властивості трави допоможуть пережити обмеження, пов'язані з дієтою, заспокоюючи нервову систему та знімаючи голодні спазми в шлунку.

Меліса в гінекології

Меліса стимулює менструацію, полегшує дисменорею, допомагає при запальних захворюваннях сечостатевої сфери, особливо при хворобах матки. Як жіноча трава, вона отримала в народі назву «маточник». Трава підходить для жінок з підвищеною статевою збудливістю, оскільки заспокоює та регулює діяльність жіночого організму.

Меліса в косметології

Трава меліса, за версією стародавніх греків, була найкращим засобом від облисіння, чим і зараз корисна для чоловіків, що зіткнулися з цією проблемою. Жінки застосовують мелісу для покращення росту волосся, зміцнення цибулин, відновлення пошкоджених коренів, регуляції роботи сальних залоз, зменшення жирності та розгладження волосся по всій довжині.

Меліса використовується для прийняття ароматичних загальнозміцнювальних ванн, а також при фурункульозі, дерматиті, шкірних висипах.

Користь меліси

Трава рослини знижує тиск. Вона має бактерицидний ефект і здатна знищувати деякі патогенні гриби і збудників туберкульозу. Трава меліси має протизапальну й антиоксидантну дію. На організм прийом препаратів з неї чинить загальнозміцнювальний ефект. Меліса допомагає зміцнити нервову систему і нормалізувати сон. При цьому вона не пригнічує і практично не викликає звикання. Також меліса підсилює дію синтетичних седативних препаратів і дозволяє зменшувати їхнє дозування. 

Меліса - протипоказання до прийому

Приймати мелісу не можна при вагітності й під час годування грудьми, при гіпотензії та непереносимості компонентів у складі трави.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Дата публікації:

Оновлено: 01.09.2021

Згорнути

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.