Народні методи лікування печінки

Печінка — надскладний і багатофункціональний орган, що складається із 300 млрд клітин. Беручи участь у травленні, кровотворенні та метаболічних процесах, вона підтримує внутрішню сталість організму.

Тому при будь-яких порушеннях у роботі печінки важливо якнайшвидше відновити її нормальне функціонування. Запорука цього — не тільки вчасна діагностика, а й комплексність лікування. І дієвою додатковою складовою останнього є засоби на основі лікарських рослин.

Функції печінки

Печінка виконує близько 500 функцій, відповідаючи за важливі біохімічні процеси. За що німецьким фізіологістом Карлом Людвігом була названа «великою хімічною лабораторією».

Основними завданнями печінки в організмі є такі:

• вироблення жовчі;
• участь в обміні білків, жирів, вуглеводів та інших речовин;
• знешкодження токсичних сполук.

Секреція жовчі

Виділення жовчі має важливе значення для організму. Її основними компонентами є: фосфоліпіди, холестерин та жовчні пігменти. Вони підтримують синтетичну функцію печінки та беруть участь у травленні. Також разом із жовчю виводяться деякі з кінцевих продуктів метаболічного обміну.

Збої у роботі печінки та, як наслідок, зміна складу жовчі може спричинити утворення конкрементів у жовчовивідних шляхах.

Участь в обміні речовин

Усі метаболічні процеси так чи інакше пов’язані з печінкою. Маючи особливе розташування, цей орган — проміжна ланка між портальним і загальним колом кровообігу.

Через печінку проходять всі сполуки, що всмоктуються у травному тракті. А далі, зазнавши низки перетворень, постачаються до органів і тканин.

Печінка бере участь в обмінних процесах, які підтримують сталу концентрацію та рівновагу в організмі:

• глюкози;
• холестеролу;
• білків;
• вітамінів;
• води і т. д.

Також печінка долучена до обміну цинку, марганцю, кобальту, міді та виконує функцію стабілізатора гормонального балансу.

Детоксикація

Печінка бере участь у знешкодженні цілого ряду токсичних речовин: як ендогенних, тобто тих, що продукуються всередині організму, так і екзогенних, які надходять зовні.

Печінка детоксикує продукти клітинного метаболізму, наприклад, білірубін, лікарські препарати, алергени, токсини та подібне.

Крім того, печінка виводить з організму надлишок вітамінів, медіаторів і гормонів.

Захворювання печінки

Печінці властива унікальна здатність — довго залишатися стійкою до впливу негативних факторів, які порушують її цілісність, та самовідновлюватися. Дослідженнями доведено, що навіть при видаленні до 70 % цього органа він може відтворити вихідну масу.

Попри це у структурі загальної захворюваності спостерігається значний ріст показника патологій печінки, зумовлених:

• вірусними агентами;
• інтоксикацією;
• паразитами;
• травмами;
• хронічними хворобами інших органів;
• спадковістю;
• гепатотоксичними лікарськими препаратами.

На стан печінки впливають також незбалансоване харчування, стреси, нестача відпочинку і подібне, без чого неможливе життя сучасної людини.

Найпоширенішими серед захворювань печінки є різні види гепатитів, жирова хвороба та цироз.

Лікування печінки цілющими рослинами

Завдяки високій біологічній активності, — важливим для печінки гепатопротекторним, протизапальним та антитоксичним властивостям, відсутності великого переліку протипоказань і здатності не викликати звикання, для попередження та лікування хвороб печінки застосовуються лікарські рослини.

Розторопша

Численні експерименти довели, що розторопша — один із найефективніших природних засобів для лікування захворювань печінки.

Розторопша включена ВООЗ до «Монографії лікарських рослин» і рекомендована як елемент допоміжної терапії пацієнтам із:

• гострими й хронічними гепатитами;
• цирозами;
• токсичними ураженнями органа.

Розторопша позитивно впливає на печінку:

• захищаючи клітини;
• стимулюючи регенерацію нових елементів;
• блокуючи вплив шкідливих речовин (алкоголю, токсинів і тяжких металів);
• попереджуючи запальні процеси.

Механізми дії розторопші зумовлені, передусім, силімарином — головною діючою речовиною в хімічному складі рослини. Саме він має сильну антиоксидантну дію, попереджає деструктивні зміни в клітинах печінки та прискорює відновлення пошкоджених гепатоцитів.

Після розторопші — високим терапевтичним ефектом щодо враженої печінки володіє цмин піщаний, або безсмертник.

Суцвіття безсмертника містять велику кількість флавоноїдів. Цим сполукам властива гепатозахисна активність. Маючи антиоксидантну й протизапальну дію, вони захищають клітини печінки від інфекцій та отруєнь. У такий спосіб безсмертник допомагає печінці справлятися з однією з її головних функцій — детоксикаційною.

Цмин ефективний у лікуванні захворювань, за яких важливо очистити організм від токсинів і підвищити стійкість печінки до вірусів.

Також засоби на основі рослини забезпечують холеретичний, холекінетичний, протизапальний і спазмолітичний ефекти. Із цмину готують відвари і настої, що вживають при цирозі, гепатиті, жовтусі. Лікарська рослина корисна для пацієнтів із хронічними хворобами печінки: після її прийому зменшуються болі й поліпшується робота кишечника.

Також безсмертник чинить м’яку седативну дію і покращує перебіг обмінних процесів. Завдяки цьому під час лікування спостерігається нормалізація самопочуття в цілому.

Шипшина

Як і цмин, шипшина багата на флавоноїди, — у чому й полягає її головна цінність для печінки.

Під час прийому засобів на основі плодів шипшини активізується жовчовидільна функція печінки. А при виробленні жовчі орган очищується від шлаків і токсинів, стабілізується його вага.

Також шипшина:

• усуває спазми жовчних протоків;
• нормалізує процеси травлення;
• чинить протизапальну дію.

Шипшину призначають як допоміжний засіб при:

• гепатиті;
• холециститі;
• гепатохолециститі;
• цирозі;
• порушенні моторики жовчовивідних шляхів.

А в одному із попередніх матеріалів ми розповіли, як плоди шипшини використовують для очищення печінки.

Окрім описаних, при захворюваннях печінки можуть призначатися й такі лікарські рослини:

• материнка (сприяє кращому виділенню жовчі);
• ромашка, спориш, полин (мають протизапальні властивості);
• кропива (зменшує запалення і нормалізує обмін речовин);
• календула (володіє жовчогінними властивостями);
• кукурудзяні стовпчики (нейтралізують токсини й добре впливають на обмін речовин);
• золототисячник (стимулює секрецію жовчі).

«Фітогепатол» — фітозбір для здоров’я печінки та жовчного міхура

Продукція компанії «Ліктрави» — це широкий асортимент не тільки лікарських трав, а й комплексних зборів. Серед них для застосування у комплексній терапії захворювань печінки рекомендований «Фітогепатол».

«Фітогепатол» — натуральний засіб, комплекс шести лікарських трав: ромашки, м’яти, календули, деревію та пижма.

Склад фітозбору підібраний так, що кожен компонент сприяє:

• стимулюванню секреції жовчі;
• усуненню запального процесу;
• знищенню бактерій;
• відновленню клітин печінки;
• зняттю спазмів.

Завдяки цьому «Фітогепатол» призначається і в комплексному лікуванні жовчного міхура: він допомагає при хронічному некалькульозному холециститі, холангіті, дискінезії жовчовивідних шляхів.

Як заварювати рослини для лікування печінки?

Ми підготували найбільш зручні рецепти засобів із популярних лікарських рослин для здоров’я печінки. За призначенням спеціаліста їх можна вживати не лише для підсилення ефективності основного лікування: вони будуть корисними і як засоби профілактики та відновлювальної терапії після прийому антибіотиків.

Чай із розторопші

Покладіть у чашку 1 ч. л. насіння розторопші й залийте окропом. За бажанням додайте м’яту. Зачекайте 20 хвилин і процідіть.

Пийте теплим по 100 мл двічі на день.

Із плодів розторопші можна також готувати відвар за таким рецептом .

Настій із цмину

Підготуйте киплячу водяну баню. В окрему посудину покладіть 10 г квіток цмину та додайте 250 мл води. Накрийте кришкою і нагрівайте півгодини, час від часу перемішуючи. Після — залишіть настоятися 10 хвилин. Процідіть і відіжміть сировину. Додайте кип’яченої води, аби довести об’єм засобу до початкового — 250 мл.

Вживайте по 1‒2 ст. л. три рази на день за 15 хвилин до прийому їжі.

Відвар із плодів шипшини

Засипте в емальовану каструлю 200 г ягід і додайте 1 л води. Закип’ятіть, а потім на мінімальному вогні проваріть 15 хвилин. Процідіть.

Пийте несолодкий відвар по півсклянки чотири рази на день. За необхідності — засіб можна робити менш концентрованим, розводячи кип’яченою водою.

Для лікування печінки описані тут лікарські рослини часто комбінують, готуючи ефективні засоби з комплексною дією, як-от настій на основі збору із розторопші, звіробою, шипшини, м’яти, хмелю і ромашки.

Бажаємо здоров’я!