Полину гіркого трава

Загальна інформація

Рослина відноситься до сімейства Айстрових або Складноцвітих. Полин має прямостоячі стебла з дерев'янистою основою, висота яких варіюється від 60 см до 1 м. Стебло розгалужується догори, його покриває чергове перисторозсічене листя. Верхні листки рослини цільні перисті або трійчасто-роздільні. Все листя розташовується ярусами. Разом зі стеблом його відрізняє сріблясто-сизий відтінок. Корінь полину стрижневий, сильно розвинений, міцно сидить у грунті. Квітки трубчастої форми, зібрані в кулясті кошики, їх відрізняє жовтуватий колір. Плодоносить рослина дрібними сім'янками бурого кольору, довжина яких близько 1 мм. Період цвітіння полину припадає на червень-серпень. 

Заготівля сировини

Заготовляють траву і листя полину в період цвітіння. Час збору складає не більше 15 днів. Для заготівлі сировини підходять верхні, більш ніжні частини рослини. Їх зрізають за допомогою гострого ножа або серпа на відстані не більше 25 і не менше 20 см від верхівки. Зібрану траву розкладають на тонкій тканині або папері рівномірним шаром не більше 3-5 см і залишають сушитись у провітрюваному приміщенні - на горищі або під навісом при природній вентиляції. Щоб уникнути псування сировини, її необхідно періодично помішувати. При сухій погоді трава підсихає не більше ніж за 7 днів. Ступінь готовності визначають за ламкістю сировини.

Трава рослини містить ефірні олії, які можуть зникнути при високих температурах, тому при штучній сушці не можна перевищувати поріг у 45-50 ℃. Готову сировину розсипають у полотняні або паперові пакети, термін її зберігання становить 2 роки.

Лікувальні властивості

Полину лікувальні властивості забезпечують ефективність використання трави рослини при зниженні кислотності шлункового соку, а також при недостатньому виробленні жовчі. Позитивний ефект від прийому рослини посилюється, якщо комбінувати її з іншими жовчогінними травами, тому полин є компонентом численних зборів для лікування захворювань ШКТ. Прийом полину може супроводжуватися порушенням нервової системи, після чого настає її пригнічення, тому трава вважається помірним снодійним. Також рослина допомагає усунути болі, тому її нерідко застосовують при менструаціях.

Дія і застосування полину

Разом зі здатністю збільшувати секреторні функції полину лікувальні властивості дозволяють поліпшити в цілому роботу травної системи. Настоянки та відвари застосовуються перед їжею, щоб викликати апетит. При цьому препарати полину виступають ефективним засобом проти паразитів. За рахунок жовчогінного ефекту від його використання полин сприяє схудненню й очищенню організму від токсинів. Протимікробні та ранозагоювальні властивості дозволяють застосовувати відвари рослини зовнішньо для обробки шкірних ушкоджень. Компреси з полину, його сік і подрібнені стебла мають протинабряковий ефект. Також полин може бути корисний при стоматологічних захворюваннях - полоскання з нього прискорюють загоєння слизових оболонок, прибирають неприємний запах, усувають запалення.

Користь полину

Завдяки прийому полину збільшується стійкість організму по відношенню до різних інфекцій і несприятливих факторів навколишнього середовища. Трава може застосовуватися як допоміжний загальнозміцнювальний засіб після перенесених вірусних захворювань. При цьому полин має протизапальну і антибактеріальну дію, допомагає прискорити регенерацію пошкоджених тканин. У народній медицині полин використовують для пригнічення сексуальної функції при підвищеній сексуальній збудливості.

Полин зарекомендувала себе як гарний засіб від надмірної жирності шкіри, а також як ефективні ліки проти себореї та лупи.

Протипоказання до прийому полину

Полин може викликати алергічні реакції у людей з підвищеною чутливістю до його компонентів. Не можна вживати препарати на його основі тим, хто страждає на підвищену кислотність і гастрит на цьому грунті, виразкову хворобу, гострий холецистит. Протипоказана рослина при рефлюксі, вагітності, лактації, дітям до 12 років.

Використання полину в будинку

Через специфічний запах полин відлякує комах - бліх, тарганів, клопів, мурах. Для цього готують настої з трави, розпорошуючи їх в оселі, або розкладають полотняні мішечки з рослиною в потрібних місцях.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.