Звіробою трава

HYPERICI HERBA

Заяча кров, кривавник, хворобій та ін.

Звіробій трава: лікувальні властивості
ПРАТ «ЛІКТРАВИ»

Опис

Являють собою багаторічні трав'янисті рослини з супротивним яйцевидним листям і жовтими, зібраними в щиток квітками.

Склад

Трава звіробою містить речовини дубильні (10-12 %), флавоноїди (гіперозид, рутин, кверцитрин, мірицетин, лейкоантоціани), сапоніни, барвники (гіперицин – 0,1-0,4 %, псевдогіперицин, гіперин, франгулаемодинантранол), олію ефірну (0,2-0,3 %), речовини смолисті (17 %), каротин, кислоту аскорбінову.

Фармакологічна дія

Має в’яжучу, протизапальну і деяку протимікробну дію, що сприяє регенерації тканин, помірно впливає на жовчовиділення, збуджує шлункову секрецію і т. ін.

Вінницька область Волинська область Житомирська область Закарпатська область Рівненська область Хмельницька область Чернігівська область

Регіони проростання лікарської рослини

  • Вінницька область
  • Волинська область
  • Житомирська область
  • Закарпатська область
  • Рівненська область
  • Хмельницька область
  • Чернігівська область

Зміст

Загальна інформація

Звіробій звичайний — це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, яка відноситься до родини звіробійних. З давніх часів вважається, що вона має велику силу й може зцілити від дев’яноста дев’яти хвороб.

Звіробій поширений майже на всій території України. Він зустрічається на схилах пагорбів, по чагарниках та на відкритих сухих галявинах.

Трава звіробою

Види звіробою в Україні

Загалом у світі відомо близько 450 видів звіробою, 12 з яких поширені в Україні. Серед них лікарськими видами, про які йдеться у цьому матеріалі, вважаються звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) та звіробій чотиригранний (Hypericum quandrangulum L.).

Крім того, відомі такі види, як:

  • Звіробій гірський (Hypericum montanum) — світлолюбна рослина з круглястим стеблом, видовженими, шорсткими знизу листками та рідкою овальною волоттю. Розповсюджена в мішаних і листяних лісах, на узліссях, лісових галявинах, по чагарниках. Поширена на Поліссі, у північній частині лісостепу та в Карпатах.
  • Звіробій витягнутий (Hypericum elongatum) має довгасті, ланцетні або широколінійні листки з прозорими залозками. Поширений у Гірському Криму. Росте в степах, на сухих кам'янистих схилах, в заростях чагарників.
  • Звіробій шорсткий (Hypericum hirsutum) має циліндричне густоопушене стебло. Росте в мішаних і листяних лісах, вважається тіньовитривалою рослиною. Поширений переважно в лісостепових районах.

Біологічні особливості

Звіробій у дикому вигляді поширений по всій території України, росте на схилах, по чагарниках, на сухих, відкритих сонцю, але захищених від холодних вітрів місцях із суглинистим або піщаним, добре дренованим ґрунтом.

Рослина також введена в культуру. Сіють звіробій під зиму або ранньою весною. У перший рік після посадки звіробій не цвіте, але при цьому потребує регулярного догляду. За сезон вегетації необхідно тричі прополоти ділянку і стежити за тим, щоб ґрунт був розпушений і своєчасно зволожений.

Рясне цвітіння звіробою починається через два–три роки після посіву. З цього часу можна заготовлювати траву. Збирають звіробій у період цвітіння — в кінці червня або на початку липня.

Звіробій — багаторічна культура, вона здатна сильно виснажити ґрунт. Це може призвести до зниження врожайності. Тому необхідно час від часу удобрювати землю, на якій вирощується рослина.

Ботанічна характеристика

Звіробій має голе, порожнисте, прямостояче стебло; вгорі розгалужене, круглясте або з двома (Hypericum perforatum) чи чотирма (Hypericumquandrangulum) поздовжніми ребрами — від зеленувато-жовтого до сірувато-зеленого, іноді рожевувато-фіолетового кольору. Висота рослини — 30–60 см.

Листки супротивні, сидячі, видовжено-овальної форми, тупі, від сірувато-зеленого до темно-зеленого кольору. У Hypericum perforatum листки із численними вмістищами у вигляді світлих крапок, що просвічуються; у Hypericum quandrangulum вони наявні зрідка або відсутні.

Квітки п'ятипелюсткові, зібрані в щитковидну волоть або нещільну китицю. Пелюстки золотаво-жовті, видовженої форми, з чорними крапками. Плід — тригнізді коробочки з численними дрібними насінинами.

Заготівля та зберігання сировини

Для виготовлення ліків використовується трава, зібрана під час масового цвітіння звіробою. Зазвичай цей період припадає на червень або липень. Заготівля можлива лише у сонячну суху погоду. В іншому випадку сировина може зіпсуватися і втратити цілющі властивості.

Особливості збору

Зрізають вкриті листям верхівки стебел із суцвіттями завдовжки 25–30 см. Корінь і грубі стебла корисних властивостей не мають. Зріз роблять секатором, серпом або гострим ножем. На великих ділянках можливе використання коси. Після збирання звіробій відразу ж відправляють на просушування, інакше він почне чорніти й гнити.

Умови сушки та зберігання

Сушать сировину в добре провітрюваних приміщеннях. Розкладають тонким шаром, час від часу перевертають. Або зв’язують невеликими пучками і розвішують у закритих від сонця приміщеннях. Штучне сушіння проводиться за температури до 40 °C.

Сушка звіробою вважається закінченою, коли стебла стають ламкими. Зазвичай відсоток сухої речовини сягає 28–29 %.

Висушений звіробій зберігається в сухих, захищених від світла приміщеннях протягом трьох років.

Зберігання звіробою

Лікувальні властивості

Хімічний склад і біологічна дія

Трава звіробою успішно використовується у фармакології. Вона входить до складу протизапальних та протимікробних препаратів, а також зборів, що покращують роботу травної та серцево-судинної системи.

Частіше за все звіробій вживається внутрішньо у вигляді настоїв. При інфекції порожнини рота та застуді настоєм зі звіробою полощуть рот, а при шкірних запаленнях його використовують для примочок і компресів. Для маленьких дітей настій звіробою додають при купанні у ванну. Настоянка звіробою ефективна як зігріваючий компрес при суглобових і м'язових болях.

Звіробій включений до лікарського збору «Фітоцистол» від компанії «Ліктрави». Препарат чинить протимікробну дію відносно стафілокока, кишкової палички, синьогнійної палички та деяких інших мікроорганізмів при лікуванні захворювань сечостатевої системи та в проктології.

Протимікробні, протизапальні та противірусні властивості трави звіробою враховані й у складі фіточаїв «Синуфітол» та «Грипофітол імуно».

Також трава звіробою входить до складу збору «Гіпертофітол», який нормалізує підвищений артеріальний тиск та підтримує роботу серця, та до складу антидіабетичного збору «Арфазетин».

Застосування в медицині

Найчастіше звіробій використовується при хворобах травного тракту. Він чинить спазмолітичну дію на гладку мускулатуру, нормалізує видільну функцію шлункових залоз, проявляє тонізуючий ефект на жовчовивідні шляхи, розширює кровоносні судини, посилює кровообіг, виявляє в’яжучу, бактеріостатичну і протизапальну дію на слизові оболонки травного тракту.

Застосування звіробою ефективне при:

  • дискінезіях жовчних шляхів;
  • гепатитах;
  • застої жовчі в жовчному міхурі;
  • холециститах;
  • жовчнокам’яній хворобі;
  • гіпоацидному гастриті;
  • метеоризмі;
  • гострих і хронічних колітах;
  • простих і кривавих проносах;
  • геморої.

Звіробій використовується прилікуванні запалень нирок і сечового міхура: він має властивість виводити зайву рідину з організму при її затримці та зниженій фільтрувальній здатності нирок.

Препарати звіробою знімають спазм кровоносних судин, покращують венозний кровообіг і кровопостачання внутрішніх органів. Також звіробій призначається при порушеннях периферичного кровообігу з явищами застою та при мікроциркуляторних розладах.

Найчастіше звіробій використовується для приготування настоїв. 1,5 ст. л. сухої трави звіробою заливають 200 мл окропу, настоюють протягом 30 хвилин, проціджують і вживають по 1/3 склянки (60 мл) тричі на день до їди при гастриті, циститі, коліті, жовчнокам'яній хворобі, головному болю.

Рослина має фотосенсибілізуючі властивості, що незамінні для лікування депігментації при вітиліго.

Звіробій ефективний при розладах нервової системи, нейродистонії, мігрені та при нічному нетриманні сечі у дітей. Трава застосовується як антидепресант при неврозах і безсонні.

При місцевому застосуванні звіробою проявляється його протизапальна, в’яжуча, репаративна та бактеріостатична властивості. Звіробійна олія успішно використовується при:

  • опіках;
  • гінгівітах;
  • пітиріазі обличчя;
  • глибоких ранах.

Застосування звіробою в медицині

Настій звіробою корисний для полоскання при гінгівіті та стоматиті, а також для лікування ангін, тонзилітів та інших запальних захворювань горла і верхніх дихальних шляхів.

Для полоскання горла використовується відвар зі звіробою. 2 ст. л. трави заливають 400 мл окропу та настоюють 30 хвилин. Проціджений відвар наливають у склянку та проводять полоскання 3–4 рази на день.

Препарати звіробою широко застосовуються у гінекології. Вони стимулюють початок місячних та знімають передменструальний синдром.

Трава звіробою використовується для схуднення. Її вживають у вигляді настою або в складі чаю для зниження ваги. Використання звіробою покращує травлення, виводить зайву рідину та знижує апетит.

Використання в косметології

Звіробій активно використовується в косметології, оскільки:

  • допомагає при вугровому висипі;
  • служить омолоджувальним, живильним і тонізуючим засобом;
  • запобігає старінню шкіри;
  • усуває зайву сальність і звужує пори при жирному типі шкіри;
  • використовується для посилення засмаги.

Трава звіробою застосовується для догляду за волоссям. Вона зміцнює волосяну цибулину, перешкоджає випадінню, поліпшує стан жирного волосся. Крім того, звіробій надає світлому волоссю золотистого відтінку.

Протипоказання

Звіробій має протипоказання до застосування. Серед них:

  • індивідуальна непереносимість;
  • фітодерматит;
  • важкий депресивний стан.

Звіробій може підвищувати артеріальний тиск, тому гіпертонікам варто вживати його з обережністю. У великих дозах звіробій здатен чинити токсичну дію на печінку та деякі інші органи. Тому курс лікування засобами на основі звіробою має бути обмежений і проводитися під наглядом лікаря.

Трава звіробою досить сильно взаємодіє з деякими лікарськими препаратами. Одночасне вживання звіробою з антидепресантами може призвести до запаморочень, мігрені, підвищеної тривожності. Також звіробій знижує ефективність багатьох антибіотиків і посилює їхні побічні дії.

Застосування у період вагітності та годування грудьми

Під час вагітності вживати звіробій внутрішньо не рекомендується. Компоненти, що містяться у рослині, провокують інтенсивні скорочення матки та можуть призвести до викидня. Крім того, препарати на основі звіробою підвищують тиск, що також небезпечно для матері та плоду.

При грудному вигодовуванні також варто відмовитися від лікування препаратами зі вмістом звіробою. Трава додає грудному молоку присмак гіркоти та може викликати побічні реакції з боку травлення немовляти.

Під час вагітності та лактації дозволено лише зовнішнє застосування звіробою у вигляді мазей, компресів, ополіскування, вмивання.

За матеріалами:

  1. Гродзінський А. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. — К: Українська енциклопедія, 1992. — 564 с.
  2. Кобзар А. Я. Фармакогнозія в медицині. — К: Медицина, 2007. — 544 с.
  3. Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісаков Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Xарків: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. — 704 с.
  4. Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали шостої Міжнародної науково-практичної конференції, 26–27 грудня 2017 р., м. Полтава. — Лубни: Комунальне видавництво «Лубни», 2018. — 268 с.
  5. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
  6. Біленко В. Г., Якубенко Б. Є. Лікарські рослини: технологія вирощування та використання: довідник. — Житомир: ПП «Рута», 2015. — 600 с.

Дата публікації:

Оновлено: 28.11.2019

Згорнути

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.