Золототисячника трава

CENTAURII HERBA

Золотник, золотуха, семисильник, центурія, золототисячная трава, уснутурія.

Золототисячник
ПРАТ «ЛІКТРАВИ»
Золототисячник трава: Лікувальні властивості, опис, користь, показання, застосування в медицині

Опис

Золототисячник звичайний - однорічна або дворічна рослина висотою до 40 см. Стебла поодинокі або в числі 2-5 з однією основою, чотиригранні, прості. Листя невелике, тонке, цілокрає; прикореневе - в розетці. Суцвіття щітковидно-волотисте; квітки дрібні, з приквітками, яскраво- рожевого кольору. Золототисячник красивий відрізняється від золототисячника малого меншими розмірами (до 15 см) і відсутністю прикореневої розетки листя і суцвіттям.

Склад

Трава золототисячника містить алкалоїди (0,6-1%, переважно генціанін), гіркі глікозиди (еритаурин, еритроцентаурин та інші), флавоноїди (апігенін, лютеолін, рутин, кверцетин та інші), тритерпеноїди (переважно олеанолова кислота), фітостерини, олію ефірну

Лікарські рослини й фітозбори, згадані в матеріалі

Фармакологічна дія

Стимулює секрецію залоз шлунково-кишкового тракту, підвищує жовчовиділення, посилює перистальтику кишечнику, скорочення м’язів матки, виявляє протизапальну, болезаспокійливу, легку проносну і глистогінну дії. Препарати золототисячника мають жовчогінну дію. Вони підсилюють перистальтику кишечника, стимулюють вироблення секретів органами шлунково-кишкового тракту. Золототисячник має болезаспокійливі та протизапальні властивості. Прийом рослини підсилює частоту скорочень матки. У прийому рослини є протипаразитарний ефект. Він обумовлений вмістом у траві золототисячника алкалоїду генціаніну.

Рівненська область

Регіони проростання лікарської рослини

  • Рівненська область

Зміст

Загальна інформація

Золототисячник цвіте все літо, з червня по серпень. Дозрівання плодів відбувається ближче до осені — в кінці серпня. Трава надає перевагу добре зволоженому грунту, тому зростає в річкових заплавах, навколо верхових боліт і на просіках у сирих лісах. Серед сортів цієї трави є золототисячник колосистий. Його особлива риса — квітки, зібрані в колосовидні суцвіття. Його збір заборонений, тому що рослина отруйна.

Золототисячник - ботанічні характеристики

Золототисячник звичайний є однорічною або багаторічною рослиною. Його висота досягає 15-20 см, іноді його максимальна висота становить 40-50 см. Рослина має стрижневий корінь, тонкий, що розгалужується. Стебло золототисячника прямостояче, чотиригранне. Воно може бути одне, в деяких випадках у рослини є кілька стебел, що ростуть з однієї основи. До верху стебла золототисячника розгалужуються. Рослина всіяна невеликим суцільнокроєним листям яйцевидної або подовжено-яйцевидної форми. Біля кореня воно збирається в розетку. На верхівці золототисячника росте ланцетне листя. Квіти золототисячника збираються в щитовидні мітелки, розташовані вгорі рослини. У них рожевий насичений колір. Рослина плодоносить коробочками з двома відділеннями циліндричної форми. Довжина плодів становить 10 мм. Насіння золототисячника - неправильної форми, світло-коричневого забарвлення.

Заготівля сировини

Сировина заготовляється під час цвітіння і може збиратися все літо. Зрізають рослину повністю, залишаючи лише невеликі пагони для дозрівання насіння. Сушіння вимагає особливої уважності. Всі квіти розкладаються в один бік і сушаться в абсолютно темному приміщенні без доступу сонячного світла. У той же час при надмірній вологості або браку повітря золототисячник псується, жовтіє, а квітки чорніють або втрачають свій колір. Цю траву також не можна сушити пучками: всередині вона загниває. Висушена сировина зберігається до 3 років, якщо розміщена в сухому приміщенні з регулярним доступом свіжого повітря.

Заготовляють траву золототисячника звичайного в період цвітіння рослини. Він триває все літо. Оптимальний час для заготівлі - початок цвітіння. Збирають траву разом з прикореневим листям, залишаючи невеликі пагони, щоб дозріло насіння. Не можна заготовляти сировину від тих рослин, прикоренева розетка яких вже пожовкла. 

Варто звернути увагу на умови сушіння для підготовки трави золототисячника. Процес необхідно проводити в темному приміщенні без сонячного світла за температури до 45 ℃. Вологість приміщення при цьому повинна бути невисокою, інакше сировина зіпсується, однак не можна допускати браку повітря, що теж може призвести до повної або часткової втрати трави золототисячника. Також потрібно врахувати, що траву не можна сушити пучками, оскільки вона буде сохнути нерівномірно, а сировина всередині пучка може згнити. Суху траву можна зберігати пучками у приміщенні з невисокою вологістю і з вентиляцією. За таких умов сировина може зберігатися протягом 3 років.

Особливості збору

Перед збором рослини необхідно переконатися, що вона є золототисячником звичайним, а не колосистим. Цей різновид золототисячника є отруйним. Дізнатися його можна за стеблом - воно розгалужується від основи. Листя на ньому розташоване дуже часто, а квітки зібрані в довгі, злегка неоднорідні колоски.

Золототисячник - властивості

Головна властивість золототисячника звичайного полягає у здатності покращувати секрецію шлунково-кишкового тракту. Трава використовується при поганому апетиті, холециститі, гепатиті, порушеннях виділення жовчі. Протизапальні властивості золототисячника дозволяють використовувати його зовнішньо і внутрішньо для лікування екземи, нейродерміту. Застосовують золототисячник і при ексудативному діатезі.

Золототисячник - застосування в медицині

Трава золототисячника має легку послаблювальну дію. Її застосовують як жовчогінний засіб, який покращує апетит при розладах травної системи. Препарати золототисячника поєднують у собі протизапальні, антисептичні, гепатопротекторні, знеболювальні властивості. 

Лікувальні властивості

Основні лікувальні властивості золототисячника — це здатність посилювати секрецію залоз шлунково-кишкового тракту, стимулювати відділення жовчі, збуджувати апетит, надавати легку послаблювальну дію і бути глистогінним засобом.

У складі збору помічено гепатопротективну властивість золототисячника.

Трава золототисячник використовується для лікування холециститу, цукрового діабету, гепатиту, холангіту і недостатнього жовчовиділення. Також застосовується при ексудативному діатезі, нейродерміті та екземі. Траву золототисячника використовують при поганому апетиті, ослабленій моторній і секреторній функції травної системи, печії, блювоті, метеоризмі, відрижці, нудоті та закрепі.

Трава золототисячника входить до складу комплексної терапії при лікуванні дизентерії, коліту, виразкової хвороби, панкреатиту та анемії. У народній медицині золототисячник додатково застосовується як кровоспинний, глистогінний засіб і завжди входить до складу зборів від алкоголізму.

Золототисячник використовують як тонізувальний і загальнозміцнювальний засіб при лікуванні гіпертонії, грипу, нервової напруги і після операційного втручання. Застосовують при харчовій алергії у дітей. Рослина входить до складу трав'яних зборів для лікування туберкульозу легенів, малярії, діареї, набряків, захворювань серця і нирок, черевного тифу, епілепсії. Золототисячник ефективний при лікуванні фурункульозу та екземи.

Настій трави золототисячника добре себе зарекомендував як засіб для лікування випадіння волосся.

Користь золототисячника

Золототисячник є ефективним загальнозміцнювальним засобом. Відвари та настої на його основі застосовують для відновлення організму після виснажливих хвороб і в післяопераційний період. Призначають препарати золототисячника при нервовому виснаженні й анорексії, при хронічній перевтомі. Оскільки трава містить вітамін C, відвари та настої на її основі сприяють поліпшенню еластичності капілярів. 

За допомогою зовнішнього застосування золототисячника можна прискорити загоєння ран і виразок. Здатність зменшувати запальні процеси й усувати біль робить траву золототисячника корисною при мігрені. Золототисячник допомагає боротися з запорами. Його застосовують для лікування запалень у ротовій порожнині при гінгівіті й стоматиті. Народні засоби на основі золототисячника використовують для лікування алкоголізму. Вживають рослину не тільки у вигляді настоїв і відварів, а й у вигляді чаю як загальнозміцнювальний засіб, а також як ліки при хронічному холециститі.

Золототисячник - протипоказання до прийому

Золототисячник не можна приймати особам з виразкою шлунка, дванадцятипалої кишки, при підвищеній кислотності шлункового соку і гіперацидному гастриті. Не застосовують ліки на його базі при проносі, непереносимості будь-яких компонентів рослини. Не можна пити препарати золототисячника вагітним і годуючим грудьми, дітям до 12 років, людям з надмірною вагою. Перед прийомом будь-яких засобів з трави золототисячника рекомендується отримати консультацію фахівця.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
5. Решетюк О.В., Терлецький В.К., Філіпенко А.Б. Лікарські рослини Полісся з основами фітотерапії. – Луцьк: Твердиня, 2007. – 190 с. Джерело: https://www.researchgate.net/publication/316735224_Likarski_roslini_Polissa_z_osnovami_fitoterapii_The_herbs_of_Polissia_with_the_basics_of_herbal_medicine

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Дата публікації:

Оновлено: 20.09.2021

Згорнути

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.