Зміст
Загальна інформація
Сена (касія) — рід рослин родини Бобових, який об'єднує 260 видів. З них лікарські властивості мають касія вузько- і гостролиста, касія туполиста, що відрізняються формою листочків, плодами і т.д. У Північній Америці й Канаді використовують касію мерілендську.
Батьківщина сени — Західна Африка. У дикому вигляді касія зростає у посушливих районах Східної Африки, Південної Аравії, також її можна зустріти на берегах річки Ніл , уздовж узбережжя Червоного моря, в Аравії та Судані.
Листя сени — популярний проносний засіб у східній медицині, особливо в китайській. Тому в Індії, Пакистані, Узбекистані, Туркменії та Азербайджані, Південному Казахстані різні сорти сени вирощують як лікарський засіб.
Сена — теплолюбна рослина. При 10°С її ріст припиняється, а незначні заморозки можуть спричинити загибель.
Касія розмножується насінням. Перед посадкою його замочують у воді, а ґрунт зволожують. Проростає насіння при 18 °С.
Заготівля сировини
У якості лікарського засобу використовують листя сени.
Збір листя можна проводити тричі: у другій половині серпня, потім через 1–1,5 місяці та перед заморозками. Головне, щоб листя встигло вирости.
Листя сени обривають і сушать у приміщеннях із хорошою вентиляцією або у спеціальних сушарках.
Сировина вважається готовою, якщо під час згинання в аркуші ламається середня жилка. Зберігати висушену сировину можна не більше 2 років.
Лікувальні властивості
Китайські лікарі виявили користь сени у невеликій кількості для поліпшення травлення й апетиту. При збільшенні дозування вона служить відмінним засобом від закрепу, є м'яким проносним.
Листя сени у східній медицині використовується для лікування глаукоми, кон'юнктивіту, олігоменореї, шкірних захворювань, для чого кожного разу підбирається індивідуальне дозування.
В офіційній медицині використовуються проносні і очищувальні властивості сени. Тому в хірургії її застосовують для спорожнення і очищення кишківника до і після хірургічного втручання. У проктології сени листя призначають у випадках геморою й анальних тріщин.
Допускається короткочасний прийом сени при захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів для поліпшення жовчовиділення.
Також вона входить до складу комплексної терапії при лікуванні хронічного коліту, як виразкового, так і спастичного.
Листя сени діє м'яко, не токсичне. Ефект з’являється через 6–8 годин після прийому. Найкращі результати забезпечує регулярне застосування протягом 3 днів. Після стабілізації роботи кишківника прийом варто припинити.
Листя сени може приносити не тільки користь, але й шкоду. Невмотивований, занадто тривалий прийом призводить до звикання, від чого гладка мускулатура кишківника припиняє працювати без зовнішньої стимуляції. Постійне надмірне спорожнення кишківника вимиває з організму корисні речовини, що позначається на роботі ШКТ та імунної системи. Так листя сени може завдати шкоди здоров'ю.
Є певні особливості прийому листя сени. Користь буде лише від охолодженого настою. Навіть проціджувати настій необхідно вже після того, як він прохолов. В іншому випадку прийом призведе до відчуття болю та спазму.
Трава сени є одним із базових засобів для схуднення. Більшість чаїв, зборів та засобів, орієнтованих на боротьбу із зайвою вагою, мають у своєму складі цю рослину. Це пояснюється тим, що листя сени діє не тільки як проносне, але також забезпечує очищення організму від застарілих калових мас і токсинів. Тому, яка б дієта для схуднення не використовувалася, листя сени є частиною її підготовчої програми.
Сена використовується також для догляду за волоссям. Подрібнене листя сени відоме під назвою «нейтральна хна» для волосся. Воно зміцнює волосся, пом'якшує його, робить слухнянішим волосся жорстко-кучерявого типу. Допомагає позбутися лупи, зробити волосся гладкішим і товстішим.
За матеріалами:
1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.
