Сена

Загальна інформація

Сена (касія) — рід рослин родини Бобових, який об'єднує 260 видів. З них лікарські властивості мають касія вузько- і гостролиста, касія туполиста, що відрізняються формою листочків, плодами і т.д. У Північній Америці й Канаді використовують касію мерілендську.

Батьківщина сени — Західна Африка. У дикому вигляді касія зростає у посушливих районах Східної Африки, Південної Аравії, також її можна зустріти на берегах річки Ніл , уздовж узбережжя Червоного моря, в Аравії та Судані.

Листя сени — популярний проносний засіб у східній медицині, особливо в китайській. Тому в Індії, Пакистані, Узбекистані, Туркменії та Азербайджані, Південному Казахстані різні сорти сени вирощують як лікарський засіб.

Сена — теплолюбна рослина. При 10°С її ріст припиняється, а незначні заморозки можуть спричинити загибель.

Касія розмножується насінням. Перед посадкою його замочують у воді, а ґрунт зволожують. Проростає насіння при 18 °С.

Заготівля сировини

У якості лікарського засобу використовують листя сени.

Збір листя можна проводити тричі: у другій половині серпня, потім через 1–1,5 місяці та перед заморозками. Головне, щоб листя встигло вирости.

Листя сени обривають і сушать у приміщеннях із хорошою вентиляцією або у спеціальних сушарках.

Сировина вважається готовою, якщо під час згинання в аркуші ламається середня жилка. Зберігати висушену сировину можна не більше 2 років.

Лікувальні властивості

Китайські лікарі виявили користь сени у невеликій кількості для поліпшення травлення й апетиту. При збільшенні дозування вона служить відмінним засобом від закрепу, є м'яким проносним.

Листя сени у східній медицині використовується для лікування глаукоми, кон'юнктивіту, олігоменореї, шкірних захворювань, для чого кожного разу підбирається індивідуальне дозування.

В офіційній медицині використовуються проносні і очищувальні властивості сени. Тому в хірургії її застосовують для спорожнення і очищення кишківника до і після хірургічного втручання. У проктології сени листя призначають у випадках геморою й анальних тріщин.

Допускається короткочасний прийом сени при захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів для поліпшення жовчовиділення.

Також вона входить до складу комплексної терапії при лікуванні хронічного коліту, як виразкового, так і спастичного.

Листя сени діє м'яко, не токсичне. Ефект з’являється через 6–8 годин після прийому. Найкращі результати забезпечує регулярне застосування протягом 3 днів. Після стабілізації роботи кишківника прийом варто припинити.

Листя сени може приносити не тільки користь, але й шкоду. Невмотивований, занадто тривалий прийом призводить до звикання, від чого гладка мускулатура кишківника припиняє працювати без зовнішньої стимуляції. Постійне надмірне спорожнення кишківника вимиває з організму корисні речовини, що позначається на роботі ШКТ та імунної системи. Так листя сени може завдати шкоди здоров'ю.

Є певні особливості прийому листя сени. Користь буде лише від охолодженого настою. Навіть проціджувати настій необхідно вже після того, як він прохолов. В іншому випадку прийом призведе до відчуття болю та спазму.

Трава сени є одним із базових засобів для схуднення. Більшість чаїв, зборів та засобів, орієнтованих на боротьбу із зайвою вагою, мають у своєму складі цю рослину. Це пояснюється тим, що листя сени діє не тільки як проносне, але також забезпечує очищення організму від застарілих калових мас і токсинів. Тому, яка б дієта для схуднення не використовувалася, листя сени є частиною її підготовчої програми.

Сена використовується також для догляду за волоссям. Подрібнене листя сени відоме під назвою «нейтральна хна» для волосся. Воно зміцнює волосся, пом'якшує його, робить слухнянішим волосся жорстко-кучерявого типу. Допомагає позбутися лупи, зробити волосся гладкішим і товстішим.

Застосування сени

Сена - рослина, яка застосовується для схуднення. Листя трави надає на організм проносну дію, тому його використовують окремо та у фітозборах як засіб для детоксикації організму. Стимулювати перистальтику кишечника рослина може за рахунок вмісту діантронових глікозидів, які подразнюють рецептори органів травної системи. Така особливість дозволяє нормалізувати процес випорожнення вже після 8-20 годин після прийому препаратів сени.

Рослина має помірну жовчогінну та гепатопротекторну дію, позитивно впливає на метаболізм і травлення. Користь від прийому сени для органів шлунково-кишкового тракту обумовлена складом листя. До нього спільно з глікозидами входить мірициловий спирт, стерини, алкалоїди, органічні кислоти, флавоноїди, смоли, A і B-сенозиди. Всі ці компоненти забезпечують ефективність препаратів сени в лікуванні захворювань печінки і жовчного міхура, оскільки склад забезпечує поліпшення виділення жовчі, нормалізацію її складу.

Листя сени використовують у лікуванні закрепів, а також при зниженні моторики кишечника. При цьому сила проносного ефекту від прийому рослини залежить від дозування. Необхідно враховувати особливість рослини - при тривалому прийомі ліки з неї здатні викликати толерантність. Щоб уникнути цього, лікар може порадити чергувати прийом листя сени з іншими натуральними проносними засобами.

За рахунок своєї основної лікувальної властивості листя сени використовують перед хірургічними операціями черевної порожнини і рентгеноскопією як засіб для очищення кишечника.

Сена - користь

За рахунок комплексного складу сена здатна подразнювати оболонку слизової товстого кишечника, не підвищуючи при цьому секрецію. Основний ефект від використання рослини за прямим медичним призначенням виражається в посиленні рухової активності кишечника. Завдяки даній властивості прийом сени не викликає дискомфорту і хворобливих відчуттів. При цьому рослина виділяється знеболювальним ефектом і здатністю зменшувати спазми кишечника. Подібна особливість відрізняє листя сени від інших натуральних проносних засобів, оскільки воно діє м'якше і не порушує процеси всмоктування в тонкому кишечнику.

Ще однією перевагою листя сени є відсутність гіркоти і дубильних речовин, тому вживання таких засобів не підвищує апетит. Також після прийому препаратів сени не виникає запорів. Всі ці переваги дозволяють розглядати рослину як щадний засіб при схудненні для нормалізації ваги і роботи кишечника. М'яке очищення кишечника може бути необхідне і в ряді інших випадків - при геморої, тріщинах кишки.

Флавоноїди, які містяться в листі сени, є антиоксидантами, які запобігають руйнуванню клітин, їхньому переродженню. Завдяки цим речовинам рослина надає протизапальний ефект і зміцнює імунітет. До решти позитивних моментів від прийому сени можна віднести зменшення крихкості капілярів, поліпшення показників жирового обміну. Також флавоноїди сени допомагають зменшити рівень холестерину в крові й підвищують згортання крові. При цьому поліпшення функцій кишечника і стану судин сприятливо впливає на шкірні покриви за рахунок очищення організму від токсинів і продуктів метаболізму.

Стимулюючи обмінні процеси, препарати рослини пригнічують діяльність деяких ферментів, які відповідальні за розподіл клітин. Нормалізуючи роботу кишечника, сена сприяє поліпшенню роботи гладких і поперечно-смугастих м'язів, в тому числі міокарда. У сукупності з проносним ефектом від прийому листя відзначається легка сечогінна дія рослини на організм.

У народній медицині листя сени застосовують місцево в лікуванні шкірних і очних захворювань.

Протипоказання до прийому сени

Листя сени протипоказане при гострих кишкових захворюваннях, проносі, нудоті, блювоті, хронічних захворюваннях шлунка, індивідуальній непереносимості. До захворювань, які роблять прийом сени небезпечним для організму, відносять панкреатит і гепатит. Суворо заборонено використовувати рослину при непрохідності кишечника. Не варто приймати сену при порушеннях водно-сольового балансу. Також варто утриматися від перевищення рекомендованої дози і тривалого вживання рослини, оскільки це може призвести до втрати необхідних для організму солей. Ще одним негативним наслідком від тривалого прийому рослини стає порушення нормальної моторики кишечника, при якому мускулатура органу перестане працювати без стимуляції. Не можна призначати сену вагітним і годуючим грудьми.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.