М'яти перцевої листя
MENTHAE PIPERITAE FOLIA
Англійська м'ята, м'ята-холодянка, холодна м'ята.
Опис
М'ята перцева - багаторічна кореневищна трав'яниста рослина з характерним сильним запахом і прохолодним смаком. Стебла супротивно гіллясті з нижніми гілками, які піднімаються вгору, чотиригранні, темно-фіолетові. Листки супротивні, черешкові, подовжено-яйцеподібні, загострені, по краю остропільчатие. Суцвіття колосоподібне, з псевдомутовок, віночок квітки рожевого або фіолетового кольору.
Склад
Листя м’яти перцевої містять олію ефірну (2-3 %), до складу якої входить ментол, пінени, лимонен, феландрен, цинеол та інші терпеноїди, крім цього містяться флавоноїди, кислота урсолова і олеанолова, бетаїн, каротин, гесперидин, речовини дубильні, кислоти органічні, мікроелементи
Фармакологічна дія
Підвищують секрецію травних залоз, збуджують апетит, пригнічують процеси гниття і бродіння у травному каналі, знижують тонус гладеньких м’язів кишечнику, жовчно- та сечовивідних шляхів, підвищують виділення жовчі, виявляють седативну і слабку гіпотензивну дію.
Регіони проростання лікарської рослини
- Автономна Республіка Крим
Загальна інформація
Виникла в результаті гібридизації, виведена штучно. Життєздатного насіння практично не утворює, тому не зустрічається в дикому вигляді. Рідкісні представники виду можуть випадково вирости із залишених кореневищ.
Культивується в промислових обсягах, висаджується на присадибних ділянках. Для вирощування використовуються шматочки кореневища, розсада або невеликі пагони.
Цвітіння починається в липні, триває до кінця літа. М'ята перцева надає перевагу вологому, родючому ґрунту.
Заготівля сировини
Заготівлю м'яти перцевої проводять під час активного цвітіння. Рослина зрізується повністю. Час збору — до обіду. Для сушіння потрібен затінок, крите приміщення необов'язкове. М'яту розкладають, періодично перевертають. В основному заготівлі підлягає листя м'яти перцевої. Відокремлювати його від стебла краще у висушеному вигляді. Для зберігання слід обрати сухе прохолодне приміщення. Властивості зберігаються протягом 2 років.
Лікувальні властивості
М'ята перцева викликає подразнення нервових закінчень, збуджуючи холодові рецептори. У відповідь на це поверхневі судини звужуються, а внутрішні розширюються. Ефект – послаблення або усунення больового синдрому.
Листя м'яти перцевої має корисні властивості: регулювати артеріальний та венозний кровообіг, протидіяти підвищенню внутрішньочерепного тиску та перенаправляти відтік крові на зовнішні вени. М'ята перцева гальмує процеси бродіння та гниття, покращує роботу травних залоз і проток підшлункової залози, стимулює перистальтику. Має антисептичну, сечогінну, седативну, проносну дію.
Завдяки вмісту ефірної олії м'ята перцева пригнічує життєдіяльність ряду спороутворюючих бактерій та золотистого стафілокока. Виявляє жовчогінну дію з активним виведенням холестерину і холатів, посилює антитоксичну функцію печінки, знімає спазм і нормалізує обмін речовин.
М'ята перцева входить до складу багатьох лікувальних препаратів різного спектру дії. Листя м'яти перцевої приймають у вигляді настоїв при безсонні, істерії та невралгії; призначають у кардіологічній практиці як стимулятор серцевої діяльності, для покращення кровообігу та як атеросклеротичний засіб. М'яту активно застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів та ОРЗ, використовують у лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту: гастритів, колітів, метеоризму, нудоти, проносу, блювоти і закрепу. Також м'яту п’ють при печії і підвищеній кислотності, болях в ШКТ, втраті апетиту та сповільненому травленні.
М'яту перцеву вводять до складу зборів для лікування холециститів, гепатитів та жовчнокам’яної хвороби. Широко використовуються її корисні властивості у стоматології.
Листя м'яти перцевої — популярний засіб для поліпшення стану волосся. М'ята в косметології використовується у вигляді настоянки і настою, а також у складі косметичних засобів. Такий настій м'яти перцевої корисний для росту волосся, допомагає подолати лупу, додає гладкості, блиску та шовковистості.
За матеріалами:
1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.
