Зміст
Загальна інформація
М'ята перцева - рослина, виведена штучним шляхом. Для її селекції були обрані м'ята колоскова і м'ята водяна. З цієї причини рослина не зустрічається в диких умовах, а культивується з лікувальною метою в найбільш підходящих кліматичних умовах. Рослина практично не виробляє життєздатного насіння. М'яти властивості дозволяють використовувати її для приготування лікарських засобів.
М'ята перцева (холодянка, холодна м'ята) - багаторічна рослина, що культивується в лікувальних цілях. Має яскраво виражений запах і смак, не зустрічається в диких умовах.
Заготівля сировини
Заготівлю листя м'яти перцевої проводять під час цвітіння рослини в червні-липні. Час збору сировини - перша половина дня в суху погоду. Для заготівлі м'яту зрізають ножицями або ножем разом із стеблами. У промислових масштабах рослина заготовляється механічним способом. Зрізані стебла краще не мити. Якщо сировину необхідно промити, її акуратно кладуть у ємність з водою, а потім струшують вологу. Обсохлі й підготовлені стебла збирають у пучки і підвішують під навісом або розкладають на рівній поверхні тонким шаром на папері чи тканині. Щоб сировина просушувалася рівномірно, стебла можна подрібнити на шматки по 7-10 см. Сушити м'яту потрібно в провітрюваному приміщенні, уникаючи сонячних променів. Стебла відокремлюють від листя в уже висушеному вигляді. Зберігають м'яту перцеву в сухих, герметично закритих скляних банках.
Лікувальні властивості
М'яти лікувальні властивості включають седативну дію на організм. Вживання відварів і настоїв рослини підвищує секрецію травного тракту, стимулює відтік жовчі і покращує апетит. Завдяки вмісту речовин, які здатні стимулювати слизові оболонки і рецептори, прийом м'яти підсилює кровообіг і роботу кишечника. При цьому препарати на основі м'яти перцевої розслаблюють гладку мускулатуру і знімають спазми в шлунково-кишковому тракті. Також вони розширюють коронарні судини і покращують кровопостачання міокарда в цілому.
При втиранні в шкіру препарати з рослини викликають подразнення рецепторів і відчуття холоду. За рахунок звуження холодових рецепторів забезпечується розширення судин у внутрішніх органах, що дозволяє знизити прояв больових відчуттів при різних захворюваннях. Завдяки цій властивості м'ята включається до складу препаратів для лікування дерматитів та екзем, лікарських засобів і паст для зубів і ясен.
М'ята: користь для організму
М'яти корисні властивості різноманітні, тому рослина здатна впливати на організм комплексно і глибоко:
- Лікарські форми на базі даної рослини мають ранозагоювальний і болезаспокійливий ефект.
- Регулярне вживання засобів з м'яти виявляє помірну сечогінну дію.
- Так як м'ята стимулює перистальтику кишечника, це дозволяє пригнітити процеси гниття і бродіння в кишечнику.
- Приймання засобів з м'яти стимулює апетит завдяки підвищенні секреції травних залоз.
- Завдяки антисептичній і протимікробній дії м'ята може використовуватися місцево для лікування грибка нігтя.
Щоб визначити, чим корисна м'ята для організму, необхідно відзначити хімічний склад рослини та її особливості. Разом з ментолом у листі м'яти перцевої міститься урсолова кислота. Дана речовина знижує холестерин, стимулює спалювання жиру і активізує ріст м'язів. Цинеол, який входить до складу листя рослини, має відхаркувальну і антибактеріальну дію. Для поліпшення травлення корисний бетаїн, який також входить до складу частин перцевої м'яти. Речовина захищає клітинні мембрани і підвищує розчинність різних активних речовин організмом, покращує травлення, знижує тиск. Бетаїн необхідний для лікування дискінезії жовчних шляхів, гепатиту, диспепсії, захворювань печінки.
М'ята та її протипоказання
Протипоказаннями до приймання м'яти служать чутливість до одного з компонентів у складі, а також гіпотонія, підвищена кислотність, вагітність. З обережністю застосовують м'яту при цукровому діабеті, так як препарати з рослини здатні вступати в реакцію з лікарськими засобами від даного захворювання.
За матеріалами:
1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.
