Лопух справжній

Arctium lappa L.

Реп’ях, липух

Лопух справжній
ПРАТ «ЛІКТРАВИ»
Лопух справжній: лікувальні властивості, опис, використання в медицині

Опис

Дворічна трав’яниста рослина родини айстрових (Asteraceae). Має м’ясистий стрижневий корінь сірувато-бурого кольору зовні та бліднувато-сірого всередині. Стебло пряме, борозенчасте, шерстисте, розгалужене, висотою до 2 м. Листки чергові, на черешках, яйцевидно-серцевидні
за формою. Квітки двостатеві, пурпурові, зібрані
в кулясті кошики. Плід — сім’янка 5–6 мм.

Склад

Корені містять інулін, дубильні й гіркі речовини, слиз, флавоноїди, ефірну й жирну олію, органічні кислоти, арктиїн. У листі виявлено дубильні речовини, ефірні олії, слиз. З плодів виділено специфічні лігнанові глікозиди та велику кількість ефірних олій.

Фармакологічна дія

Препарати коріння лопуха впливають на регуляцію обмінних процесів, мають протидіабетичну, кровоочисну, жовчогінну, сечогінну, потогінну, протимікробну дію. Листя надає ранозагоювальний та знеболювальний вплив. Плоди допомагають при запорах, ураженнях печінки та жовчовивідних шляхів.

Зміст

Загальна інформація

Лопух справжній (Arctium lappa, синонім — Lappa major) — дворічна трав’яниста рослина. Належить до родини айстрових (Asteraceae), або складноцвітих (Compositae).

Ареал поширення лопуха — вся територія України. Ця рослина росте як бур’ян у різноманітних місцях: у садках, поблизу доріг, біля будинків, на берегах річок, у лісах, на пустирях, серед чагарників. 

Ботанічна характеристика

У лопуха справжнього — м’ясистий, розгалужений, веретеноподібний корінь. Зовні він має сірувато-бурий колір, 
а всередині — бліднувато-сірий. Довжина кореня може досягати 60 см.

Стебло в рослини прямостійне, ребристе, розчепірено-галузисте. Вирізняється червонуватим відтінком і покрите ворсинками. Висота стебла коливається в межах 75–150 см (а за деякими джерелами може сягати і 2 м). Гілки
на стеблі косо спрямовані вгору.

корені лопуха лікувальні властивості

Листки в лопуха великі: їхня і довжина, і ширина може бути до 50 см. При цьому прикореневі значно більші, ніж верхні. Тримаються листки на черешку. Листорозміщення чергове. За формою листок лопуха — серцевидно-яйцевидний, загострений, має здебільшого заокруглену основу. Зверху він зелений, а зісподу — сірувато-повстяний.

Цвіте лопух від початку липня до середини вересня. Квітки фіолетового кольору, двостатеві, зібрані в кулеподібні кошики, що тримаються на видовжених ніжках. Плід — сім’янка довжиною 5–6 мм. 

Заготівля сировини: особливості збору, сушки й зберігання

Лікувальні властивості мають різні частини лопуха. Практичне застосування знайшло насамперед коріння рослини. Рідко, але також використовують листя та плоди.

Корені

Корені заготовляють із лопуха першого року вегетації — тобто рослини, яка ще не цвіла. Роблять це восени. А навесні, на початку вегетації, викопують корені другого року.

Щоб підготувати корені до сушіння, потрібно обтрусити їх від залишків землі, відрізати наземну частину й тонкі корінчики. Після — ретельно промити холодною водою та очистити від зовнішньої частини кори.

Вимите й очищене коріння лопуха ріжуть на шматки 10–15 см завдовжки; за потреби — ще розчахують уздовж.

Сушать сировину на відкритому повітрі, на горищі або у теплому приміщенні з хорошою вентиляцією. Також допустима штучна сушка за температури до 50 °С. У результаті сухої сировини отримуємо 26–28 % від початкової маси.

Висушені корені лопуха придатні для використання протягом п’яти років.

лопух справжній застосування в медицині

Листя та плоди

У період цвітіння лопуха його кошики зрізують і сушать у затінку. Протягом цього часу триває дозрівання — і в результаті з’являються білі «летючки»: з цієї сировини роблять відвари.

Коли в рослини закінчується період цвітіння, збирають листя. Від листків відрізають черешки: їхні залишки при цьому не повинні перевищувати 2 см. Сушать сировину на відкритому повітрі під накриттям або ж у приміщенні з хорошим доступом свіжого повітря. Після висушування залишається 12–13 % листя. 

На відміну від коренів зберігати висушене листя можна недовго — не більш як рік.

Лікувальні властивості та застосування

Хімічний склад і біологічна дія

У корінні лопуха справжнього, заготовленого в осінній період, міститься до 50 % полісахариду інуліну. При цьому в корінні весняної заготівлі його відсоток значно менший — до 17 %. 

Крім цього, у хімічному складі сировини виявлено:

  • дубильні й гіркі речовини;
  • слиз;
  • флавоноїди ситостерин і стигмастерин;
  • ефірну (до 0,17 %) і жирну олії; 
  • кавову, лимонну та яблучну органічні кислоти;
  • глікозид арктиїн.

Дані щодо мінерального складу коренів лопуха — неоднорідні: відзначається, що у ньому наявний цинк і калій.

Завдяки високому вмісту інуліну препарати коріння лопуха виявляють протидіабетичну дію. Зокрема:

  • стимулюють утворення протеолітичних ферментів;
  • поліпшують функцію підшлункової залози щодо утворення інсуліну;
  • збільшують кількість глікогену в печінці.

Також корені лопуха добре впливають на регуляцію обмінних процесів: насамперед це стосується вуглеводного та водно-сольового обміну.

З інших дій, що чинять корені лопуха:

  • дезінтоксикаційна;
  • жовчогінна;
  • сечогінна;
  • потогінна;
  • антиметастатична;
  • протимікробна;
  • імуномодулювальна.

Деякі поліацетилени у складі коренів лопуха проявляють сильну бактерицидну й фунгістатичну дії, однак в індивідуальному стані зазначені сполуки нестійкі.

При зовнішньому застосуванні корені лопуха виконують функцію стимулятора росту волосся, чому сприяє комплекс кислот, полісахаридів та мінеральних сполук.

Біологічно активні речовини листя й плодів лопуха вивчені недостатньо. 

У листі містяться дубильні речовини, слиз, ефірні олії. А в плодах виявлені специфічні лігнанові глікозиди, зокрема арктиїн, велика кількість ефірної олії з гліцеридами лінолевої та олеїнової кислоти.

Застосування в медицині

Відвар із коренів лопуха вважається дієвим засобом при хворобах, пов’язаних із порушенням обміну речовин:

  • подагрі;
  • суглобовому ревматизмі;
  • метаболічному артриті;
  • ниркових і жовчних каменях;
  • цукровому діабеті;
  • відкладанні солей у м’яких тканинах.

Крім відварів, при цукровому діабеті вживають порошок із висушеної сировини або кашку зі свіжого кореня лопуха.

У випадку дерматологічних проблем корінь лопуха допомагає при:

  • грибкових ураженнях;
  • екземі;
  • вуграх;
  • золотусі;
  • нагноєннях і шкірних висипах на ґрунті скрофульозу;
  • фурункулах;
  • сверблячці.  

При цьому застосовувати лікарську сировину радять комплексно — і всередину, і зовні. 

лопух справжній застосування в косметології

Корінь лопуха ефективно впливає на загоєння ураженої слизової при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. У вигляді відварів, зокрема на молоці, настоїв, порошку із сухого або кашки зі свіжого кореня його застосовують при панкреатиті у період ремісії. Відвар із кореня лопуха дають також при хронічних запорах і геморої.

Як засіб із потогінною дією вживають відвар із кореня лопуха з додаванням меду. Ефект при цьому проявляється за годину.

При порушеннях функціональної діяльності шлунка та при гарячкових станах п’ють настій із листя лопуха. Також цей засіб використовують для компресів при шкірних проблемах:

  • екземі;
  • лишаї;
  • виразках;
  • гнійних ранах.

Свіже листя лопуха у потовченому вигляді накладають на рани, тверді пухлини, подагричні вузли

Крім цього, відоме застосування цілих листків лопуха. Надсікаючи їх або роблячи подряпини з нижнього боку, їх прикладають до місця, яке болить, при артриті, артрозі, варикозному розширенні вен. Такими ж компресами послуговуються при радикуліті, головному болю.

Є дані, що свіжий сік лопуха ефективний при мастопатії: схема лікування передбачала вживати 1 ст. л. засобу тричі на день за 15–20 хв до прийому їжі. 

Молоде листя лопуха може бути елементом лікувально-профілактичного харчового раціону: його додають у борщ і салати.

Настій із плодів лопуха вживають при запорах. З білих «летючок» роблять відвари для вживання при ураженнях печінки та жовчовивідних шляхів.

Використання в косметології

З коренів лопуха, настояних на прованській олії, отримують популярну в косметології «реп’яхову олію». 

Цей засіб відомий властивістю стимулювати ріст волосся. Тому його використовують при облисінні, а також щоб прискорити ріст волосся. У першому випадку «реп’яхову олію» рекомендовано втирати у шкіру голови щоденно, а в другому — через день. 

лопух справжній властивості

Для лікування алопеції уражені ділянки ефективно змащувати «реп’яховою олією» на ніч. 

При надмірній активності сальних залоз роблять компреси з відвару коріння лопуха. А при червоних вуграх — протирають шкіру настойкою на міцній горілці. 

У разі таких проблем — себореї та запалення сальних залоз — крім зовнішнього лікування, варто додати прийом відвару кореня лопуха всередину. 

За матеріалами:

  1. Гродзінський А. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. — К: Українська енциклопедія, 1992. — 564 с.
  2. Кобзар А. Я. Фармакогнозія в медицині. — К: Медицина, 2007. — 544 с.
  3. Турова А. Д., Сапожникова Э. Н. Лекарственные растения СССР и их применение. — М.: Медицина, 1984. — 304 с.
  4. Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісаков Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Xарків: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. — 704 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Дата публікації:

Оновлено: 16.12.2020

Лікарські рослини й фітозбори, згадані в матеріалі

Інші рецепти для здоров'я

Всі рецепти

Інші статті

Всі статті
Згорнути

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.