Дата публікації
28.12.2023
Дата оновлення
01.04.2024

Цикорій

Cichorium

Цикорій

Опис

Цикорій звичайний, або петрів батіг, - багаторічна рослина, що є сировиною для приготування лікарських засобів і дієтичних добавок.

Склад

--

Цикорій

Фармакологічна дія

--

Регіони проростання лікарської рослини
Волинська область
Полтавська область
Сумська область
Харківська область
Хмельницька область
Цикорій

Загальна інформація

Цикорій звичайний - рослина з сімейства айстрових. Багаторічник має язичкові квітки, забарвлені в синій колір. Цвітіння цикорію припадає на червень-серпень. 

Стебло рослини прямостояче, ребристе, заввишки до 120 см. У середньому висота стебла коливається в межах 50 см. Гілки рослини відходять від стебла практично під прямим кутом. Листя цикорію - прикореневе і стеблове. Харчову і лікарську цінність являє собою кореневище рослини. Цикорій має м'ясистий веретеноподібний корінь, який розташовується вертикально і глибоко тримається в грунті.

Рослина в Україні поширена повсюдно за винятком гірських ділянок. Для цикорію найкращим середовищем існування стають луки, узбіччя доріг, пасовища.

Заготівля сировини

В лікувальних цілях частіше використовують кореневище цикорію, рідше застосовують надземну частину. Кореневища рослини заготовляють в осінній період. Підземну частину цикорію обережно викопують, очищаючи від залишків грунту, та обрізають надземну частину. Потім сировину промивають у холодній проточній воді й ділять на кілька шматків, щоб полегшити сушку. Для просушування матеріалу необхідно вибирати провітрювані сухі приміщення. При підготовці сировини за допомогою сушарки кореневища витримують до сіро-бурого кольору за температури не вище 50 ℃. Готовий матеріал зберігають у скляних ємностях, які щільно закриваються кришкою, в прохолодних місцях далеко від прямих сонячних променів.

Заготівлю трави цикорію здійснюють у липні. Для збору вибирають верхівки стебел довжиною не менше 30 см, які потім розкладають рівномірно на папері або тканині. Просушують стебла в добре провітрюваному приміщенні або на вулиці. При підготовці сировини в сушарці підтримують температурний режим 40 ℃. Готову сировину зберігають у ємностях або полотняних мішках.

Лікувальні властивості

Цикорій відзначається терпкою дією. Рослина має антисептичні властивості та сприяє виробленню жовчі. Препарати цикорію відносяться до діуретиків помірної дії, також вони стимулюють перистальтику кишечника. Гіркі речовини, які входять до складу цикорію, подразнюють слизову оболонку кишечника і шлунка, тим самим провокуючи секреторне вироблення. Завдяки цій властивості цикорій може застосовуватися при зниженій кислотності. 

З огляду на цикорію лікувальні властивості його можуть призначити при цукровому діабеті як допоміжний засіб, що дозволяє знизити рівень глюкози в крові. Досягається це за рахунок інуліну, який входить до складу коренів цикорію. При цьому рослина активізує обмін речовин. Вживання цикорію може викликати відчуття ситості, тому його можна використовувати при схудненні. Речовини, які містяться в цикорії, сприятливо впливають на ліпідний обмін в організмі й надають гепатопротекторну дію.

Користь цикорію

Корисні цикорію властивості виражаються не тільки в лікувальній, а й у профілактичній дії на організм. Вживаючи коріння рослини, можна активізувати процес виведення токсинів з організму. Інулін, який входить до його складу, не тільки знижує рівень цукру в крові, але й сприяє евакуації з організму шкідливих сполук. Поряд з цим речовина є ефективним антиоксидантом. Тому цикорій застосовують не тільки в якості препаратів, але і як дієтичну добавку для раціону харчування.

Препарати цикорію надають кардіотонічну дію і мають м'яко виражений седативний ефект. Завдяки цим властивостям пояснюється його застосування як допоміжного засобу при лікуванні деяких захворювань нервової системи. Також його можуть призначити хворим з тахікардією, аритмією, атеросклерозом, нефритом. 

Дія і застосування

Для цикорію застосування знаходиться практично в усіх лікувально-профілактичних цілях. Відвари і настої цикорію використовують для поліпшення апетиту і нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту. Вони застосовуються як жовчогінний і сечогінний засіб для лікування захворювань жовчного міхура і видільної системи. Рослина має антипаразитарні властивості, тому використовується для лікування глистових інвазій.

В якості тонізуючого засобу цикорій застосовують як напій - замінник кави або чаю.

Як антисептичний і загоювальний засіб цикорій використовують зовнішньо у вигляді компресів і примочок при атопічних дерматитах, псоріазі, екземі, нейродерміті, фурункульозі. Його також можна використовувати в боротьбі з акне і для прискорення загоєння гнійних ран, порізів. З цією метою з цикорію готують мазі, відвари, компреси і ванни. 

Суцвіття цикорію застосовують для лікування захворювань неврологічного характеру, при очних інфекціях, для косметологічних процедур.

Показання для вживання цикорію

Цикорій може використовуватися при порушеннях роботи шлунково-кишкового тракту, коли не виробляється необхідна кількість шлункового соку і жовчі. Рослину застосовують при гіпоацидних гастритах, гепатитах, неврастенії, істерії. Цикорій підходить для зовнішнього використання при дерматологічних захворюваннях. Необхідно пам'ятати, що перед прийомом препаратів і дієтичних добавок необхідно проконсультуватися з лікарем, оскільки в цикорію є протипоказання.

Протипоказання до прийому цикорію

Приймати цикорій не слід людям з підвищеною кислотністю. Препарати і харчові добавки на його основі протипоказані людям з виразкою дванадцятипалої кишки і шлунку. Не можна приймати їх тим, хто страждає на оксалатний діатез, оскільки вживання цикорію може спровокувати ускладнення через відходження піску. Не рекомендується використовувати препарати рослини при підвищеній збудливості нервової системи і зниженому тиску. Утриматися від вживання цикорію варто і при індивідуальній непереносимості компонентів.

Цикорій