Ехінацея

Особливості збору

Активні речовини рослини містяться у всіх її частинах, але найчастіше збирають ехінацеї пурпурової кореневища з корінням і суцвіття. Рідше - листя. Збір надземних частин стартує в період цвітіння, який припадає на липень-серпень. Кореневища заготовляють восени у другій половині вересня. Рекомендується збирати рослини 3-4 року життя.

Заготівля сировини

Зібрану надземну сировину необхідно ретельно просушити. Можна на вулиці під навісом або в добре провітрюваному приміщенні. Якщо заготовлюється кореневище, його спершу очищають від забруднень, потім промивають під прохолодною водою і висушують за температури + 40 ... 45 градусів. Це дозволяє зберегти обсяги ефірної олії.

Ехінацея: ботанічні характеристики

Ехінацея пурпурова - багаторічна трав'яниста рослина, що досягає висоти в 100 см. Має прямостоячі стебла, коротке багатоголове кореневище. Листя в нижній частині сформоване розеткою, має шорсткість на поверхні. Верхні листки загострені, опушені.

Суцвіття являють собою великі кошики, що досягають 15 см у діаметрі. Цвітіння починається в липні й триває близько 60 днів.

Ехінацея: властивості

Кожен компонент рослини характеризується своїм позитивним впливом на організм:

• залізо, кальцій, калій та інші макро- і мікроелементи насичують організм корисними речовинами;
• дубильні речовини, органічні кислоти, глюкоза - все це відповідає за імуномодуляцію;
• полієни характеризуються протигрибковою функцією;
• бетаїн є хорошим профілактичним засобом інсульту та інфаркту;
• фенольні кислоти мають антисептичну дію.

Такий комплексний вплив визначає універсальність ехінацеї.

Ехінацея: застосування

Найпоширеніша лікарська форма - настоянка. У народній медицині також роблять настої трав, відвари з коріння, але вони вважаються трохи менш ефективними. Для приготування звичайної настоянки можна скористатися таким рецептом:

• готовий подрібнений засіб залийте спиртом 70% (на 1 частину сировини - 10 частин спирту);
• щільно закрийте ємність і відправте її настоюватися в темне місце;
• витримайте настій при кімнатній температурі 10-14 днів;
• після закінчення цього часу процідіть.

Готовий розчин можна застосовувати всередину і зовнішньо. Дорослим достатньо 20 крапель за прийом, а дітям 6-12 років - 10-15 крапель. Можна змішувати настій з водою. В середньому курс становить від 1 до 8 тижнів.

Зовнішнє застосування актуальне для лікування ран, що погано гояться, гнійних фурункулів, абсцесів.  

Ехінацея: лікувальні властивості

Активні речовини рослини мають всебічну дію. Зокрема, ехінацея:

• бере участь у процесі утворення крові;
• запобігає старінню клітин;
• забезпечує профілактику появи пухлин;
• активізує синтез інтерферонів, покращуючи роботу імунної системи;
• посилює захист печінки;
• покращує регенерацію пошкоджених тканин;
• стимулює формування кісткового матеріалу, нігтів, зубів.

Примітно, що на відміну від багатьох лікарських трав ехінацея викликає фармакологічний інтерес до всіх надземних частин. Для приготування рослинних препаратів використовують суцвіття, стебла, листя і навіть кореневище.

Ехінацея: користь

Лікарську рослину використовують при різних проблемах. Особливо корисна ехінацея при:

• спаді імунітету в сезон простудних захворювань;
• хворобах печінки, сечового міхура;
• лор-інфекціях;
• безсонні та дратівливості;
• алергіях;
• опіках і укусах на шкірі;
• жіночих захворюваннях, в тому числі кандидозі.

Оскільки є деякі обмеження до прийому подрібненої трави, варто завчасно проконсультуватися з лікарем щодо лікування.

Ехінацея: протипоказання

Лікарі не рекомендують приймати засіб у таких ситуаціях:

• при туберкульозі;
• після пересадки органів;
• при алергічних реакціях на рослини сімейства складноцвіті;
• при порушеннях функції печінки.

Повністю протипоказано використання рослинного засобу при аутоімунних, системних патологіях, таких як лейкоз, ВІЛ, СНІД. Обмеженням є також одночасний прийом з лікарськими препаратами, що мають аналогічну імуномодулюючу дію.

Виявити гіперчутливість до ехінацеї можна за низкою ознак. Типовими алергічними проявами є кропив'янка, кашель, нежить, нудота і блювота, запаморочення. Найвираженішою побічною дією вважається набряк Квінке.