Дата публікації
28.12.2023
Дата оновлення
05.02.2024

Дуба кора

QUERCUS CORTEX

--

Опис

Являють собою дерева до 40 м заввишки з сильно розгалуженою кореневою системою, розкидистою кроною і потужним стовбуром. Кора у старих дерев буро-сіра, товщиною до 10 см, з тріщинами, у молодих стовбурів і гілок - гладка, оливково-бура. Листки прості, чергові, довгасто-оберненояйцевидні, голі, блискучі. Плоди - жолуді, буро-жовті з довгастими смужками і загостренням на верхівці, на 1 3 1 4 занурені в неглибоку чашоподібну плюску.

Склад

Кора дуба містить речовини дубильні (до 29 %), флавоноїди (кверцетин та ін.), кислоти галову та елагову (до 1,6 %), флобафен, пентозани (до 14 %), пектини (до 6 %), цукри, слиз, білкові речовини, крохмаль, речовини мінеральні

Дуба кора

Фармакологічна дія

Має в’яжучі, протизапальні, протигнилісні властивості.

Лікарські збори і рослини, згадані в матеріалі
Регіони проростання лікарської рослини
Житомирська область
Рівненська область
Хмельницька область
Дуба кора

Зміст

Загальна інформація

Дуб — рід родини букових із близько 600 видами, типовий представник яких — дуб звичайний.

Дуб звичайний, або черешчатий - листопадне дерево висотою 45-50 м, що належить до сімейства Букових. Доросла рослина має окружність близько 2 м. Її стовбур у ранньому віці покриває гладка сірувато-біла кора, у міру дорослішання дерева кора набуває темного забарвлення і стає більш грубою. Дуб має об'ємну крону з великою кількістю гілок. Листя рослини має лопатеву форму, його виділяє зубчасте оформлення. Коренева система сильно розвинена, простягається на глибину до 20 метрів і має форму кулі. Плоди дерева - жолуді. Їхнє дозрівання доводиться на середину осені. Молодий плід - зелений, зрілий - бурий або коричневий. Рослина приживається в теплих місцях, оскільки погано переносить заморозки. Її використовують у декоративних цілях. При відповідному кліматі зустріти дуб можна поблизу водойм, околиць полів, біля садів і парків. Дерево росте в мішаних лісах.

В якості лікарської сировини використовують кору дуба. Незбирана сировина являє собою трубчасті або довгасті шматки кори, товщина якої варіюється від 3-4 до 6 мм. Її поверхня блискуча або матова, з гладкою або зморшкуватою структурою. Забарвлена кора із зовнішнього боку в світло-сірий або світло-бурий колір, всередині її колір варіюється від жовтуватого до бурого. Сировина має своєрідний запах, який має властивість посилюватися при намоканні. Смак водних витягів кори дуба терпкий.

Подрібнена кора дуба має вигляд шматочків світло-бурого або сірого кольору, які можуть пройти через сито з осередками 7 мм. Порошок з неї може вільно проходити крізь сито з отворами 0,5 мм. У подрібненої кори дуба та її порошку своєрідний слабкий запах. Сировину фасують у картонні коробки, які допомагають зберегти її цінні лікувальні властивості

Біологічні особливості

Для молодих дубів характерна висока тіньовитривалість. Але чим старший дуб, тим більше він світлолюбний. Це дерево вимогливе до ґрунту: надає перевагу багатим і родючим; не переносить перезволоження. При цьому може розвиватися на сухих і засолених ґрунтах-

Дуб звичайний — основна порода, що утворює українські ліси, тож зустрічається на всій території країни, а найчастіше — в лісостепових районах.

Дерево утворює як чисті насадження, так і суміш з іншими породами.

Ботанічна характеристика

Дуб звичайний — однодомна рослина-довгожитель: його середній вік сягає 300–400 років. Дерево виростає заввишки до 50 м, має неправильну, дуже розлогу крону та потужну кореневу систему.

У дуба — об'ємний стовбур діаметром до 2 м. Проте відомий випадок, коли окружність сягала 13 м.

Листки у дуба прості, черешкові, блискучі; листкорозташування — спіральне. Квітки роздільностатеві: тичинкові у сережках та сидячі маточкові. Плоди дуба — жолуді: яйцеподібні горішки бурувато-жовтого кольору діаметром 1–1,5 см.

Дуб зацвітає у квітні-травні. Плоди на дереві з'являються восени, у вересні-жовтні.

 

Опис лікарської сировини

Біологічно активні речовини дуба сконцентровані у його корі. Проте лікарські властивості мають також жолуді й гали — кулясті утворення на листках.

Для кори дуба 15–20 років характерна значна товщина, матова поверхня, сірувато-бурий колір та глибокі тріщини. А от у молодих дерев стовбур має тонкий покрив завтовшки до 6 мм, блискучий, гладенький, сріблястий. Кору молодого дуба ще називають «дзеркальною». Саме її заготовляють, щоб використовувати із фармацевтичною метою.

Заготівля та зберігання сировини

Кора збирається з молодих стовбурів, порослі та гілок дерева. Покрив старших дубів втрачає частину своїх лікувальних властивостей

Заготівля кори дуба можлива тільки у спеціальних місцях або з дозволу лісництва. Для цього виділяються дерева під час санітарних рубок.

Особливості збору

Роботи із заготівлі кори дуба проводяться ранньою весною, під час сокоруху, що дозволяє легко відокремити кору. Для цього роблять напівкільцеві розрізи на відстані 30 см один від одного, додатково надрізають уздовж волокон — і кора легко відділяється у вигляді жолобків або трубок.

Товщина дубової кори повинна бути не більше 6 мм. Потріскана або заражена лишайником сировина для збору не годиться.

Умови сушки та зберігання

Сушать зібрану кору під навісом або на добре провітрюваних горищах, розклавши тонким шаром на папері або тканині й щодня перевертаючи. При сушінні на повітрі сировину потрібно оберігати від дощу, інакше при зволоженні вона втрачає дубильні речовини і стає непридатною. Суха кора має містити не менше 8 % дубильних речовин і не більше 15 % вологи. При згинанні вона повинна з тріском ламатися.

Висушену сировину зв'язують у пучки. Зберігають у мішках. Кора дуба залишається придатною для використання протягом п'яти років.

 

Лікувальні властивості

Препарати з кори дуба виявляють широкий спектр фармакологічних ефектів: в’яжучий, протизапальний, антимікробний, противірусний, спазмолітичний, гіпотензивний, антиоксидантний, антиканцерогенний, радіопротекторний.

Найчастіше кору дуба використовують як засіб, що чинить протизапальний ефект — як при зовнішньому, так і при внутрішньому застосуванні. Це можливо завдяки її в'яжучій дії та процесу денатурації білків.

При потраплянні препаратів із кори дуба на уражені тканини відбувається взаємодія дубильних речовин із білками з утворенням плівки, що захищає тканини від місцевого подразнення. Це гальмує процес запалення та зменшує біль.

Завдяки тому, що кора дуба знімає запалення, заживляє і надає протигнильну дію, її активно використовують у стоматології для лікування гінгівіту, стоматиту, пародонтозу, флюсу. Ці ж властивості цінні у терапії шлункових кровотеч, хвороб печінки, ентериту, випадіння прямої кишки, захворювань лімфатичних вузлів. У вигляді примочок кору дуба застосовують при екземі, тріщинах, опіках та інших захворюваннях шкіри.

Вміст галової кислоти та її похідних пояснюють дезінфекційні, антигеморагічні та протипроменеві властивості кори дуба. З ними ж пов’язана здатність цього засобу підвищувати щільність, зменшувати проникність судинно-тканинних мембран.

З'єднання галової кислоти з похідними та катехінів надає протипротозойні, антимікробні властивості корі.

При захворюваннях шлунка препарати на основі кори дуба застосовують завдяки їхній здатності знижувати соковиділення, поліпшувати моторику, зменшувати кислотність його вмісту та подовжувати час на всмоктування слизовою оболонкою.

Кора дуба знайшла широке застосування в гінекології для спринцювань при ерозіях, вагінітах, кольпітах, опущеннях або випаданнях піхви і матки. У народній гінекології вважається ефективним засобом від болю і молочниці.

Малодосліджене закапування кори дуба в ніс при нежиті: у цьому випадку підсушувальний, дубильний і в'яжучий ефекти можуть спровокувати серйозні ускладнення.

Відвар кори дуба володіє вираженою дезодорувальною дією, тому рекомендується при появі неприємного запаху з рота.

Завдяки протигрибковій та антисептичній дії з кори дуба готують ванночки для ніг при посиленому потовиділенні. Така ж процедура корисна і при пітливості рук.

Кора дуба - користь

Користь дуба неоціненна при шкірних захворюваннях. Кора дерева містить дубильні речовини, які надають бактерицидну, протизапальну і протигрибкову дію. Застосування препаратів рослини зовнішньо допомагає підсушити й обробити рани. Кора дуба застосовується при опіках і обмороженнях, оскільки дозволяє захистити пошкодження шкіри від інфікування. Її використовують для обробки порожнини рота і його слизових оболонок при запальних захворюваннях, які можуть супроводжуватися виділенням гною і неприємним запахом. При стоматиті, гінгівіті, пародонтиті застосовують полоскання з дуба кори. Вони будуть корисні при ангіні, оскільки допоможуть зупинити запальний процес у мигдалинах й усунути больові відчуття. Кору дуба використовують для обробки носа, щоб позбутися нежитю.

Застосовувати кору дуба рекомендують при жіночих захворюваннях - кольпіті, вагініті, ерозії шийки матки. Вона зменшує хворобливі відчуття і знижує запальні процеси, викликані інфекціями.

Кори дуба властивості досить широкі. Її можна застосовувати для приготування ванн, щоб позбавити ноги від пітливості. Відвари на основі дубової сировини використовують зовнішньо для протирання пахв, долонь при підвищеному потовиділенні.

Здатність кори дуба зменшувати запалення і надавати бактерицидну дію дозволяє застосовувати її в лікуванні та профілактиці акне, прищів, висипань і наривів. З неї виготовляють примочки і лосьйони, щоб обробляти шкіру.

Натуральна сировина є корисним компонентом для полоскань волосся. Кора дозволяє відтінити натуральний колір волосся і зробити його більш насиченим. Необхідно враховувати, що засоби з кори дуба підходять тільки для темного і рудого волосся, їхня естетична цінність буде малоефективною для сивого волосся. В процесі догляду водні настої та відвари кори дуба в загальному випадку надають блиск і усувають тьмяність.

Засіб допоможе зробити волосся більш міцним і еластичним, зміцнить корені та буде запобігати алопеції. Препарати кори дуба в полосканні після миття волосся прискорюють регенерацію ранок на шкірі. Цим вони будуть корисні людям із дерматитами, екземою, псоріазом, де пошкодження шкіри можуть розташовуватися в області голови. Кора дуба є природним засобом для боротьби з лупою. Її можна використовувати для профілактики січення кінчиків та їхнього відновлення.

Використання в косметології

Склад кори дуба добре підходить для вирішення проблем, які виникають при жирному та змішаному типі шкіри:

  • пентазони та крохмаль підсушують надлишки шкірного сала і зменшують потовиділення;
  • дубильні речовини усувають запальні елементи, виявляють антисептичну дію;
  • пектини захищають від несприятливих зовнішніх факторів;
  • кверцитин запускає омолоджувальні процеси.

Домашні косметичні продукти із кори дуба рекомендовано наносити на шкіру при запаленнях, висипах, підвищеній сальності чи пітливості, ранках, невеликих зморшках.

Власникам сухої дерми засоби на основі дубової кори протипоказані: вони можуть зумовити ще більшу сухість та лущення.

Завдяки здатності усувати надлишкову сальність кора дуба використовується також у догляді за волоссям, що швидко жирніє біля коренів. Крім цього, маски й ополіскування застосовують задля:

  • зменшення ламкості, зміцнення;
  • усунення лупи й свербежу;
  • стимулювання росту;
  • зафарбовування сивини й надання волоссю каштанового відтінку.

Завдяки дубильним речовинам кора дуба допомагає в боротьбі з целюлітом.

Протипоказання та застосування під час вагітності

Кору дуба протипоказано застосовувати за наявності гіперчутливості до її біологічно активних речовин.

Також її з обережністю призначають тим, у кого спостерігалися проблеми з печінкою та нирками та є схильність до запорів.

При вагітності кору дуба доцільно застосовувати зовнішньо, якщо жінка має алергічні реакції на компоненти інших лікарських засобів. Однак слід виключити індивідуальну чутливість до діючих речовин кори дуба.

Препарати кори дуба не можна вживати тривало. Часті полоскання ротової порожнини й горла можуть призвести до зниження нюху. А вживання всередину може спровокувати дублення слизової оболонки травного каналу.

Приймати кору дуба не можна при підвищеній чутливості до складу натуральної сировини. З обережністю призначають препарати рослини при шлунково-кишкових захворюваннях. Не варто вживати дуба кору вагітним і годуючим грудьми, це можна робити лише після докладної консультації з лікарем. Також не рекомендовано пити препарати рослини при геморої і запорах. Протипоказанням до вживання сировини дуба внутрішньо і зовнішньо є вік до 3 років. При зловживанні корою дуба звичайного можливі блювота, діарея, шлункові кровотечі, загальне погіршення самопочуття.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.
Дуба кора
Лікарські збори і рослини, згадані в матеріалі