Полину гіркого трава

ARTEMISIAE ABSINTHII HERBA

Полин трава властивості і опис

Опис

--

Склад

Трава полину гіркого містить олію ефірну (0,5-2 %), до складу якої входять спирти сесквітерпенові, лактони сесквітерпенові, спирт туіловий, кетон туйон, кетолактони моноциклічні, флавоноїди (артемізетин та інші), речовини дубильні, лігнани, кислоти органічні, каротин, вітаміни С, В6.

Фармакологічна дія

Збуджує апетит, рефлекторно стимулює діяльність органів травлення, підвищує секрецію жовчі, панкреатичного і шлункового соку, виявляє протизапальну, антисептичну властивості.

Житомирська область Рівненська область Сумська область Хмельницька область Чернігівська область

Регіони проростання лікарської рослини

  • Житомирська область
  • Рівненська область
  • Сумська область
  • Хмельницька область
  • Чернігівська область

Загальна інформація

Полин гіркий — багаторічна рослина, що належить до родини Айстрових. Визнаний найбільш гіркою рослиною у світі.

Вирізняється сріблясто-сірим кольором і специфічним запахом. Уся рослина опушена короткими волосками сріблястого кольору, які щільно прилягають до стебла.

Листя розташоване ярусами: знизу — трикутно-округле, розщеплене, з довгим черешком. Посередині — помітно менше, з коротшим черешком. Зверху — дрібне, щільно посаджене на стеблі.

Стебло кущисте, розгалужене, висотою до 1,5 м.

Квітки непоказні, дрібні, жовтувато-зелені, зібрані у волотисті суцвіття.

Полин гіркий поширений по всій Євразії, росте в Америці і Північній Африці. Надає перевагу середньозволоженому ґрунту, росте уздовж доріг, на луках, полях, лісових галявинах, дачних ділянках, пустирях, руїнах будинків. У степових і лісостепових зонах утворює зарості.

Заготівля сировини

Як лікарський засіб використовують траву і листя полину гіркого. Траву полину гіркого заготовляють у період цвітіння (липень-серпень) протягом 10–15 днів. Якщо запізнитися зі збором, трава під час сушіння потемніє, а кошики стануть бурими і будуть розсипатися.

Стебла з верхівками (без грубих частин стебла) зрізують за допомогою серпа або ножа на відстані 20–25 см від верхівки. Розкладають полин шаром в 3–5 см і сушать на горищі або під накриттям. Сировину слід періодично помішувати. Для повного висихання потрібно 5–7 днів за умови гарної погоди.

Дозволяється використовувати штучну сушарку за температури 45–50 °С. Якщо температура буде вищою, ефірні олії, що містяться в рослині, випаруються. Гарно висушені стебла повинні добре ламатися під час згинання.

Заготівлю листя слід проводити до початку цвітіння (червень-липень). Його зривають руками або зрізують ножем без черешка. Умови сушіння такі ж, як і для трави.

Сировину фасують у мішечки або паперові пакети і зберігають близько 2-х років.

Лікувальні властивості

Історична довідка

Про лікувальні властивості полину гіркого згадував Гіппократ у своїх працях. Більш розгорнуту характеристику надав Авіценна у «Каноні лікарської науки».

У середньовічному трактаті Одо з Мена відзначається здатність полину зміцнювати шлунок, полегшувати місячні, знімати біль у шлунку та проганяти глистів.

П. Седір у «Ботанічному словнику» рекомендує пити настій полину гіркого при лихоманці, запаленні печінки та селезінки, при слабкому травленні та глистах. Він же пропонує робити ванночки для ніг, щоб зняти втому.

У XIX–XX столітті спиртову настоянку полину гіркого застосовували при багатьох захворюваннях. Вона отримала назву «абсент» завдяки високому вмісту в полину сесквітерпенового актону абсинтіну. Полин гіркий додають в елітні вермути, щоб поліпшити або викликати апетит, прискорити перетравлювання їжі.

Дія і застосування полину

У сучасній медицині полин застосовують при гастроентерологічних захворюваннях, пов'язаних з секреторною недостатністю ШКТ. Полинова гіркота та інші компоненти підсилюють секреторну діяльність, підвищують слиновиділення, сприяють виділенню шлункового ферменту, збільшують кількість жовчі, що виділяється у кишківник. Ефективний полин гіркий від глистів та паразитарних мікроорганізмів.

Полин гіркий покращує стан нервової системи, виявляє кардіотонічну, протизапальну дію, стимулює неспецифічний імунітет, активізує загоєння слизових оболонок.

Відвар полину добре себе зарекомендував при лікуванні підшлункової залози, грипі, застуді, паралічі, судомах, проносі, гастриті, хворобах селезінки, печінки і жовчного міхура, захворюваннях нирок, дисменореї, аменореї, алергічному діатезі, агранулоцитозі.

Полин гіркий ефективний для схуднення, хороші результати дає очищення організму полином.

Полин використовують також від глистів: як усередину, так і у вигляді клізми. Перед тим, як давати полин від глистів дітям, потрібно проконсультуватися з педіатром, оскільки полин є галюциногеном.

З цигаркового паперу та сухої трави полину роблять цигарки для припікання активних точок на тілі. Допомагає при радикулітах, міозитах, артритах.

У гінекології полин використовується як протизапальний засіб при запаленні придатків. Призначається при хворобливих місячних або невмотивованій відсутності регул. При мастопатії використовують кашку з полину гіркого.

Настоєм полину змащують уражені місця при порізах і укусах комах. Від стоматиту і поганого запаху з рота настоєм полощуть ротову порожнину.

Полин активно використовується в косметології. Він регулює водно-сольовий баланс, допомагає позбутися папілом, бородавок і запалень. Усуває зайву жирність шкіри. Бореться з лупою, себореєю і випадінням волосся.

Можна використовувати полин у лазні або додавати настій у ванну для загального оздоровлення і зміцнення нервової системи.

Полин гіркий приносить користь, але може завдати шкоди організму при тривалому прийомі. Особливо небезпечний полин для вагітних, оскільки є абортивним засобом.

Використання полину в будинку

Полин у будинку застосовується не тільки як лікувальний засіб. Давно відомо, що полин допомагає від паразитів і комах. Можна розкласти по будинку свіжі гілки або насипати висушену рослину в полотняні мішечки і розмістити в потрібних місцях. Так полин позбавить від бліх, мурашок, клопів та інших комах.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Лікарські засоби, що містять Полину гіркого трава
Згорнути

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.