Оману кореневища з коренями
INULAE RHIZOMATA ET RADICES
Оман, дев'ятисил, дикий соняшник.
Опис
Дев’ятисил є багаторічною високою трав'янистою рослиною, яка часто культивується через свої лікувальні, а не декоративні властивості. У фармацевтиці застосовуються коріння і кореневища оману. Стебло оману лікарського слабо розгалужене у верхній частині, ребристе, пряме, покрите великими листками. Його висота сягає 2 метрів. Рослина має суцвіття, забарвлене в золотистий колір, у вигляді кошиків, які збираються на верхівках стебел. Цвітіння дев’ятисилу припадає на липень-серпень. В оману є товсте кореневище, від якого відходить довге додаткове коріння зі специфічним запахом, обумовленим особливими компонентами у складі. Корінь оману включає ефірні олії, дубильні речовини, сапоніни, ряд органічних кислот.
Склад
До складу коренів і кореневищ рослини входять полісахариди інулін і інуленін. Вміст інуліну в підземній частині оману доходить до 44%. Також рослина містить у собі псевдоінулін і сапоніни, камедь, смоли та ефірні олії. У кореневищах оману присутні органічні кислоти, зокрема, бензойна і оцтова, а також у невеликих кількостях вітамін E і алкалоїди.
Фармакологічна дія
Препарати дев’ятисилу застосовують як ефективний відхаркувальний засіб. Рослина має сечо- і жовчогінну дію, відрізняється антисептичними і протизапальними властивостями. Лікувальні засоби на основі дев’ятисилу нормалізують секреторну функцію шлунково-кишкового тракту і активують його моторні функції. Застосування оману може бути широким - за рахунок загальнозміцнюючої дії препарати на його основі призначаються людям з ослабленим імунітетом.
Загальна інформація
Дев’ятисил, або оман високий, - трав'яниста рослина з високим стеблом із сімейства айстрових. Використовується переважно в лікувальних цілях.
Кореневища оману - м'ясисті, товсті й короткі, циліндричної форми. Їхня довжина рідко більше 20 см, а товщина не перевищує 3 см. Кореневища рослини зовні зморшкуваті, пофарбовані в бурий колір, на зламі всередині переважає білий з жовтуватими вкрапленнями. Підземна частина тверда, має стійкий запах і пекучий смак.
Заготівля сировини
Для заготівлі підходить мінімум дворічне коріння оману. Період збору сировини починається восени після збору плодів. Щоб заготовити кореневища, необхідно зрізати наземну частину, потім викопати корінь рослини. Сировину очищають від залишків грунту і добре промивають, рівномірно розрізають на шматки не більше 20 см. Отриманий матеріал підв’ялюють, опісля розкладають у провітрюваному приміщенні та сушать. Для підготовки сировини можна використовувати сушарку при температурі не вище 35-50 ℃. Просушування здійснюють як природним, так і механічним способом, потрібно періодично перемішувати кореневища для рівномірної підготовки. Готову сировину зберігають у полотняних мішках не більше 2 років.
Дев’ятисил і його користь
Оману властивості забезпечують широке застосування його препаратів у боротьбі з низкою соматичних захворювань. Основна користь від його застосування може бути отримана, якщо їх використовують при лікуванні хвороб верхніх дихальних шляхів. Також кореневища приносять користь у нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту. Завдяки здатності стимулювати секреторні функції організму препарати оману полегшують відхід мокротиння і відтік жовчі в організмі. Лікарські засоби на основі кореневищ рослини використовують у комплексній терапії трахеобронхітів, бронхітів, туберкульозу. Також оман ефективний у боротьбі з паразитами - зокрема з аскаридами. За рахунок своєї антимікробної дії препарати кореневищ можуть включатися в лікування грибків.
Лікувальні властивості
Оману лікувальні властивості дозволяють застосовувати його в якості ефективного відхаркувального, сечогінного і жовчогінного засобу. За допомогою водних витягів кореня рослини можна знизити кислотність шлунка і відновити його нормальну секрецію. Препарати оману забезпечують виконання моторних функцій шлунка, поряд з цим посилюють виділення жовчі. З їхньою допомогою можна поліпшити вироблення слизу.
Оскільки оман має антимікробну, протизапальну дію, а також нормалізує відхаркування, він комплексно позитивно впливає на організм під час лікування захворювань дихальних шляхів. Препарати на його основі призначають при грипі, ГРЗ і лихоманці. Препарати рослини використовують при складних захворюваннях - наприклад, при бронхіальному катарі.
Так як до кореня оману входить інулін у високій концентрації, він може використовуватися при цукровому діабеті. При цьому він знижує тягу до солодкого і позитивно впливає на імунітет людини. Доведена користь рослини в лікуванні гінекологічних захворювань - в основному при відсутності менструацій або малій кількості виділень. Здатність нормалізувати роботу м'язів багатьох органів дозволяє застосовувати дев’ятисил при тахікардії. Заспокійлива дія на організм забезпечує ефект від застосування оману при лікуванні тахікардії і епілепсії.
Завдяки загоювальній і протизапальній дії оману застосування не обмежується вживанням ліків на його основі всередину. Підготовлені настої та відвари кореневищ рослини можуть використовуватися у вигляді компресів для пошкоджень шкіри. З цією метою можна також використовувати відвари з листя оману. Відвари і витяжки кореневищ оману є сильним засобом для боротьби з лупою і зміцнення волосся.
Протипоказання до прийому
Не можна приймати оман людям, які страждають на захворювання нирок або мають непереносимість компонентів у складі рослини. Протипоказаннями є також вагітність і період лактації.
За матеріалами:
1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.
